Лісова жаба переживає холодну пору року в стані, який для більшості живих істот означає загибель. Восени вона заривається в лісову підстилку, її серце зупиняється, а майже 65% води в організмі перетворюється на лід. Фахівці з трансплантології та кріобіології вивчають, як амфібія пережиття такого стану.

З настанням холодів ця невелика амфібія не ховається глибоко в мул на дні водойм, а заривається в лісову підстилку й буквально замерзає до стану твердого каменя. Її серце повністю зупиняється, дихання припиняється, а кровообіг завмирає. Для переважної більшості живих істот такий стан означає миттєву загибель, адже гострі кристали льоду розривають ніжні клітинні мембрани зсередини. Лісова жаба ж навчилася обходити цей закон природи.
Як глюкоза в крові працює замість автомобільного антифризу
Секрет виживання амфібії криється у миттєвій біохімічній реакції, яка запускається в її організмі, щойно температура повітря опускається нижче 0 градусів і на шкіру торкаються перші кристалики льоду. У цей момент печінка жаби починає в шаленому темпі розщеплювати запаси глікогену та викидати в кровотік величезну дозу глюкози. Її концентрація в крові зростає майже в 100 разів.
Цей природний цукор разом із сечовиною, яку організм перестає виводити ще з осені, проникає всередину кожної клітини і працює як потужний кріопротектор. Висока концентрація розчинених речовин різко знижує температуру замерзання внутрішньоклітинної рідини. Завдяки цьому вода замерзає лише у міжклітинному просторі та черевній порожнині, а самі клітини залишаються цілими й захищеними від руйнування.
Весняне пробудження та що це дає науці
У стані повного замороження за температури до мінус 16 – 18 градусів лісова жаба може перебувати кілька місяців поспіль без жодних ознак життя. Коли ж навесні сонце прогріває лісову підстилку, процес розморожування запускається зсередини назовні. Спершу відтає серце й починає потроху скорочуватися, відновлюючи рух крові. Слідом за ним оживають легені, головний мозок і кінцівки.
Уже за 10 – 14 годин після відтавання амфібія повертається до звичного ритму, вибирається зі схованки й вирушає на пошуки пари. Такий швидкий перехід від повного замерзання до активного життя робить цей феномен особливо цікавим для дослідників.
Сьогодні цю особливість лісової жаби активно вивчають фахівці з трансплантології та кріобіології в усьому світі. Їхня мета — відтворити природний цукровий захист, щоб безпечно заморожувати та тривало зберігати донорські органи без пошкодження тканин.
Джерело: 24tv.ua

2929