Земля дедалі швидше накопичує тепло, і це може посилити екстремальні погодні явища в різних регіонах світу. Про це йдеться в оновленій доповіді Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО), оприлюдненій на початку кліматичного саміту COP31 у Туреччині.

За даними організації, у січні–вересні 2026 року середня температура поверхні планети була приблизно на 1,47°C вищою за доіндустріальний показник. Нинішній рік може увійти до четвірки найспекотніших за всю історію спостережень, а період 2023–2026 років, за прогнозами, стане чотирма найтеплішими роками за цей час.
Однією з головних причин занепокоєння є порушення енергетичного балансу Землі. Енергії, яку планета отримує від Сонця, надходить більше, ніж тепла повертається в космос. За оцінками ВМО, цей дисбаланс досяг найвищого рівня від початку спостережень. Через це в атмосфері, океанах та інших природних системах накопичується дедалі більше тепла, а отже, зростають умови для частіших і сильніших хвиль спеки, тривалих посух і тропічних циклонів.
Океани нагріваються, а рівень води зростає
Особливо тривожним є стан Світового океану. Саме він поглинає близько 90% надлишкового тепла, яке затримується в атмосфері через парникові гази.
У 2026 році температура поверхні океану встановлювала нові місячні рекорди, а його загальний тепловий вміст продовжував зростати. За оцінками ВМО, нинішній рік може стати десятим поспіль із рекордним накопиченням тепла в океанах. Рівень Світового океану досяг найвищого значення за весь період інструментальних спостережень. Науковці попереджають, що нагрівання води на глибині до 2000 метрів триватиме, а такі зміни можуть бути незворотними протягом сотень і навіть тисяч років.
Зміни помітні й у полярних регіонах. У 2026 році максимальна площа антарктичного морського льоду стала третьою найменшою за всю історію спостережень. В Арктиці цей показник був найнижчим або другим найнижчим. Льодовики також продовжують втрачати масу: їхні втрати перевищили 400 гігатонн. Це вже четвертий рік поспіль, коли всі 19 досліджуваних льодовикових регіонів світу демонструють скорочення.
Чому глобальне потепління може прискоритися
На температурні показники впливають не лише викиди парникових газів, а й природні кліматичні процеси. На початку 2026 року в Тихому океані спостерігали явище Ла-Нінья, яке зазвичай дещо знижує середню температуру планети, приблизно на 0,1–0,2°C.
Натомість нині формується Ель-Ніньйо, протилежна кліматична фаза, що сприяє підвищенню глобальних температур. За попередніми прогнозами, нинішній епізод може виявитися особливо потужним. Тому середня температура за підсумками року може бути ще вищою за вже зафіксовані 1,47°C.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш назвав нинішній період початком нової епохи кліматичних екстремумів.
«Ми вступили в нову епоху кліматичних екстремумів. Надзвичайно потужне Ель-Ніньйо накладається на планету, яка вже перегріта внаслідок спричинених людиною кліматичних змін. Температурні рекорди продовжують падати, а людські втрати зростають. І першими та найбільше страждають ті, хто найменше відповідальний за цю ситуацію», — заявив він.
За словами професора Університетського коледжу Лондона Білла Макгуайра, особливо небезпечним є саме прискорення енергетичного дисбалансу Землі. Зростання концентрації парникових газів призводить до того, що планета утримує дедалі більше тепла, а природні зворотні процеси додатково посилюють потепління.
Науковець також звернув увагу на ризик перевищення температурних меж, визначених міжнародними кліматичними домовленостями. За його оцінкою, планета може остаточно перетнути позначку потепління у 1,5°C уже у 2028 році. Якщо нинішні темпи збережуться, перевищення рівня 2°C є можливим наприкінці 2030-х років.
Тривожні показники оприлюднили напередодні кліматичного саміту COP31, який розпочався 9 листопада в турецькій Анталії. Однією з головних тем зустрічі світових лідерів і дипломатів стане пошук рішень для протидії глобальним кліматичним змінам.
Нагадаємо, через 40 років після аварії на Чорнобильській АЕС у ґрунті досі залишаються мікроскопічні радіоактивні частинки. Деякі з них мають розмір лише 8–50 мікрометрів, але зберігають високий рівень радіоактивності.
Джерело: trueua.info

2873