2885
Український криголам «Ноосфера» вперше в цьому антарктичному сезоні дістався станції «Академік Вернадський». Судно прибуло на острів Галіндез увечері 12 листопада за київським часом. Першими гостями після майже семи місяців без відвідувачів стали технічні фахівці, які мають підготувати станцію до подальшої роботи.
Анжеліка Ганчук, Олег Горяінов, Андрій Старіш, Кирило Суліма / НАНЦ / facebook
Перехід і перші гості станції
Маршрут із чилійського міста Пунта-Аренас пролягав через протоку Дрейка. Під час переходу криголам потрапив у шторм, однак згодом погода покращилася. Про перебіг рейсу та прибуття загону повідомив Національний антарктичний науковий центр.
«У Дрейку перший день проходу був штормовий: хвиля сягала 6–7 метрів, вітер — до 60 вузлів (приблизно 31 м/с). Потім розпогодилося, і ми пройшли спокійно», — розповів капітан Андрій Старіш.
Технічна команда привезла на станцію необхідне для роботи обладнання, а також яблука, апельсини, ківі та лимони. Запаси свіжих фруктів у зимівників на той час уже вичерпалися.
Завдання для технічного загону
Фахівці мають виконати кілька завдань: підготувати головний резервуар до приймання пального, відремонтувати причал біля аварійної бази та облаштувати бетонну основу для встановлення невеликого допоміжного крана. Резервуар очищують і перевіряють на наявність корозії раз на два роки. Ремонт причалу потрібно завершити, поки рівень води залишається низьким.
На початку грудня іншим рейсом «Ноосфери» на станцію планують доправити науковців. Вони проводитимуть сезонні дослідження в Антарктиці.
Нинішній сезон — шостий для українського криголама. Першою зупинкою судна стала польська станція «Арцтовський», куди доставили вантажі та учасників експедиції.
Анжеліка Ганчук, Олег Горяінов, Андрій Старіш, Кирило Суліма / НАНЦ / facebook
Анжеліка Ганчук, Олег Горяінов, Андрій Старіш, Кирило Суліма / НАНЦ / facebook
Станція «Академік Вернадський» та її історія
«Академік Вернадський» — єдина українська антарктична станція. Вона розташована на мисі Марина острова Галіндез, за сім кілометрів від західного узбережжя Антарктичного півострова. Станція працює постійно та виконує функції метеорологічної й географічної обсерваторії. Її основне призначення — проведення наукових досліджень в Антарктиді.
Станцію заснували у 1947 році як британську «Фарадей». У лютому 1996 року Велика Британія передала її Україні. Після цього станцію перейменували на честь українського вченого Володимира Вернадського, першого президента Національної академії наук України.
Анжеліка Ганчук, Олег Горяінов, Андрій Старіш, Кирило Суліма / НАНЦ / facebook
Саму «Ноосферу» Україна придбала для антарктичної програми в серпні 2021 року. Втім, судно має довшу історію співпраці з Україною: у 1996 році воно доправило першу українську антарктичну експедицію на колишню британську станцію «Фарадей».
Криголам побудували у Великій Британії на верфі Swan Hunter Shipbuilders у Волсенді. Судно спустили на воду в 1990 році та назвали RRS James Clark Ross — на честь британського військового моряка й полярного дослідника Джеймса Кларка Росса. До перейменування судно використовували для біологічних, океанографічних і геофізичних досліджень.
30 серпня 2021 року на судні підняли український прапор. 5 жовтня воно прибуло з данського міста Фредеріксгавн до Одеси, а 29 жовтня відбулася церемонія перейменування на «Ноосферу». Назву обрали на честь поняття з праць Володимира Вернадського. Ноосфера означає сферу взаємодії суспільства та природи.
Довжина криголама становить трохи більше ніж 99 метрів, ширина — майже 19 метрів, водотоннажність — 5732 тонни. На борту є кілька лабораторій і системи лебідок, за допомогою яких можна досліджувати морське дно на глибині до восьми кілометрів. Екіпаж складається з 27 осіб, а судно може прийняти до 50 науковців. Автономність плавання — до двох місяців.
Серед попередніх дослідницьких проєктів судна — перше міжнародне дослідження з оцінювання запасів криля в атлантичній частині Південного океану. Отримані тоді дані використовують і нині. Також на криголамі проводили дослідження поверхні в Арктиці, які дали нові дані про масштаби та вплив кліматичних змін у регіоні.
Антарктика важлива для розуміння кліматичних процесів не лише в полярному регіоні, а й у всьому світі. Навколо continent рухається потужна океанічна циркумполярна течія, яка разом з атмосферним полярним вихором допомагає підтримувати низькі температури. Зміни в цих системах можуть впливати на рух повітряних мас, траєкторії циклонів і частоту температурних аномалій навіть у Європі.
Зокрема, прискорене зменшення антарктичного льоду здатне дестабілізувати глобальну океанічну циркуляцію та посилювати екстремальні погодні явища. Про це в інтерв’ю розповів Геннадій Міліневський — доктор фізико-математичних наук, учасник чотирьох українських антарктичних експедицій і керівник першої української експедиції на станцію «Академік Вернадський».
Джерело: zn.ua
