2711
Науковці Біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна доктор філософії Надія Скобель та доктор біологічних наук, професор Іван Мойсієнко розповіли про результати своїх спостережень на кладовищах Чорнобильської зони. Найбільше їх вразила велика кількість вікових дерев, які збереглися на цих територіях.
Старі дерева на кладовищах
За словами Івана Мойсієнка, його найбільше вразила кількість старих сосен і дубів, які зростають на багатьох цвинтарях цієї зони. Саме ці дерева, на його думку, свідчать про вік самих кладовищ, адже вони могли рости там упродовж тривалого часу.
Дуби, які науковці виміряли під час досліджень, мають в обхваті понад 4 метри. За оцінкою вченого, такі дерева можуть налічувати мінімум 200 років, а то й більше. Мойсієнко відзначає, що навколишній ландшафт виглядає інакше: навколо кладовищ, де ростуть старі дуби, зазвичай є або молодий ліс, або перелоги на місці колишніх полів.
Окрім дубів, на цих територіях траплялися й старі груші. Мойсієнко підсумовує, що більшість цвинтарів, які вивчала команда, є старими, адже там і досі збереглися вікові дерева.
Чому дерева збереглися саме на кладовищах
Надія Скобель пояснила, що головна ідея дослідження полягала в тому, щоб показати кладовища Чорнобильської зони як рефугіуми, тобто місця, де можуть зберігатися старовікові дерева.
Вона наголосила, що хоча територія має статус заповідної, за межами цвинтарів такі дерева не збереглися. За її словами, ще в радянські часи їх постійно рубали на дрова, і серед інших порід під сокиру потрапляв і дуб. На кладовищах же дерева не чіпали з сакральних причин, а також боялися пошкодити могили. Саме це, за словами Скобель, і дало змогу старим деревам дожити до сьогодення.
Розміри найбільших дерев
Найтовстіший дуб, знайдений під час експедиції на цвинтарях зони, має в обхваті 446 см, і він живий. Також науковці знайшли мертвий дуб, обхват якого становив 510 см. Найстарішою з усіх зафіксованих стала сосна з обхватом 259 см.
Ці показники дають уявлення про масштаби старих дерев, які збереглися на кладовищах зони, і підкреслюють, наскільки ці території важливі для збереження вікових рослин.
Раніше повідомлялося, що на цвинтарях на території Правобережного злакового степу (Миколаївщина, Одещина та Дніпропетровщина) вчені знайшли понад 700 видів рослин, з яких більше 60 є охоронюваними.
Джерело: www.ukrinform.ua
