Наш організм старіє не рівномірно: інколи процес різко прискорюється. Нове дослідження імунної системи людини, опубліковане в журналі Nature Communications і описане виданням ScienceAlert, показує, що імунна система переживає два виразні піки прискореного старіння — приблизно у 40 років і знову після 60.

Як вивчали старіння імунних клітин
Дослідники в Сінгапурі проаналізували одно-клітинні транскриптоми 1 828 здорових людей різних етнічних груп віком від 19 до 97 років. Такий підхід дозволяє побачити, які гени «увімкнені» в окремій клітині в конкретний момент.
Загалом команда порівняла активність генів у 3,8 мільйона імунних клітин крові. На основі цих даних вчені відстежили, як із віком змінюється функціонування клітин імунної системи.
У результаті вони виявили два різкі стрибки змін у генній активності: перший — приблизно в районі 40 років, другий — після 60.
Що відбувається під час піків старіння
Кожен із цих піків супроводжувався посиленням запалення та погіршенням здатності імунних клітин підтримувати й контролювати свої РНК і білки.
За словами авторів роботи, саме зниження якості роботи систем синтезу білків стало одним із найпомітніших і потенційно найважливіших результатів. Якщо клітина гірше синтезує білки, це може погіршувати реакцію на стрес, обмежувати здатність до відновлення і сприяти накопиченню неправильно згорнутих білків, пов’язаних із дисфункцією й захворюваннями.
Старший автор дослідження, біомедичний дослідник Жак Беморас (Jacques Behmoaras) з медичної школи Duke-NUS пояснює, що імунна система не просто поступово згасає з віком. Замість цього спостерігаються окремі періоди швидких змін, особливо близько 40 років і знову після 60, при цьому ключову роль відіграють Т-клітини.
Чим різняться чоловіки та жінки
Авторам також вдалося показати, що час і характер цих двох піків імунного старіння трохи відрізняються в чоловіків і жінок.
У жінок довше зберігалася активність деяких протиракових Т-клітин. Однак у більш пізньому віці ознаки старіння чітко проявлялися в B-клітинах, природних кілерних клітинах і Т-хелперах.
У чоловіків, навпаки, коливання «відбитків» старіння в Т-хелперах з’являлися раніше в житті. Загалом зміни вікової активності генів виявляли в п’яти типах імунних клітин крові, і їхній набір відрізнявся залежно від статі.
Автори припускають, що розуміння цих «вікон» імунного старіння може підказати, коли й для кого потенційні втручання (наприклад, профілактичні чи терапевтичні стратегії) будуть найефективнішими. Це також може допомогти пояснити, чому деякі автоімунні захворювання значно частіше вражають жінок.
У своїй статті команда на чолі з обчислювальним біологом Гаррі Парком (Harry Park) зазначає: жінки в середньому живуть довше за чоловіків, але водночас мають більший тягар вікових хвороб. Чому саме так і як різняться часові траєкторії старіння в чоловіків і жінок, досі вивчено недостатньо.
Роль Т-клітин і попередні роботи
Співавтор дослідження, імунолог Антоніо Бертолетті (Antonio Bertoletti) із Duke-NUS наголошує, що отримані результати доповнюють попередні дані: Т-клітини — одні з імунних клітин, які найбільше страждають від старіння. Подальші роботи мають з’ясувати, що саме лежить в основі цих нелінійних змін у Т-клітинах, адже їхні функціональні збої можуть пояснити підвищену вразливість літніх людей до інфекцій та запальних станів.
Нові результати перегукуються з дослідженням 2024 року, де показали два різких «ривки» молекулярного старіння — в середньому у 44 роки та близько 60 років. Та робота нині піддається критиці через статистичні методи, а її автори готують виправлення. Частина критиків вказувала, що використаний метод ковзних вікон може створювати хибні піки, особливо якщо в деяких вікових групах мало учасників.
Наскільки реальні виявлені піки
У новому дослідженні команда Парка також застосувала модифікований метод ковзного вікна, але провела низку перевірок. За словами авторів, два піки зберігалися після використання різних розмірів вікна, змін статистичних порогів, різних варіантів корекції партійних ефектів і випадкового зменшення вибірки.
Водночас, коли вчені випадковим чином перемішували вік учасників, ці піки зникали. Це, на їхню думку, підтверджує, що вони пов’язані з реальними біологічними сигналами, а не є артефактами аналізу.
Попри це, дослідники визнають: остаточно сказати, чи є ці два стрибки «штучними конструкціями» аналізу або справжніми сплесками біологічного старіння, можна буде лише після подальших робіт.
Біологічні годинники для чоловіків і жінок
Команда також побудувала біологічні «годинники старіння» — моделі з елементами штучного інтелекту, які за активністю генів в імунних клітинах оцінюють біологічний вік людини.
Виявилося, що такі годинники працюють точніше, коли їх будують окремо для чоловіків і для жінок. «Чоловічий» годинник більше спирався на гени, що змінюються раніше в житті, тоді як «жіночий» — на гени, які істотніше змінюються на пізніших етапах.
За оцінкою біологині Шімі Лок (Sheemei Lok) із Duke-NUS, це дослідження дає детальнішу карту того, як імунна система змінюється протягом життя і як ці траєкторії відрізняються між чоловіками та жінками. Такі знання, за її словами, є основою для переходу від «універсального» підходу до старіння до більш точних стратегій підтримання здоров’я в літньому віці.
Імунна система старіє різко у сорок і після шістдесяти років з’явилася спочатку на Цікавості.

2930