Фізики з CERN вперше отримали доказ надзвичайно рідкісного розпаду субатомної частинки, на пошук якого пішло понад 40 років. Йдеться про процес, що очікувано відбувається лише приблизно раз на 10 мільярдів розпадів частинок, які містять так званий «beauty»-кварк. Як зазначає ScienceDaily з посиланням на Університет Манчестера, цей результат відкриває нові можливості для пошуку невідомих частинок і сил природи.

Сигнал, на який чекали більше 40 років
Доказ рідкісного розпаду отримано в оновленому експерименті LHCb на Великому адронному колайдері (LHC). Команди з Університету Манчестера відіграли важливу роль у міжнародній співпраці, зокрема у створенні ключових елементів детектора, що зробило нове вимірювання можливим.
Йдеться про процес, відомий як «Bd → μμ» (розпад мезона Bd на дві мюони). Статистична значущість сигналу становить 3,2 сигма. У фізиці частинок такий рівень вважається достатнім, щоб говорити про «доказ», але для оголошення повноцінного відкриття дослідникам потрібні дані з рівнем 5 сигма.
Попри це, результат уже вважають важливою віхою у багаторічному пошуку та новим інструментом для перевірки Стандартної моделі — провідної теорії, яка описує фундаментальні частинки та їхні взаємодії. Докладніше досліджуючи цей надзвичайно рідкісний розпад, фізики сподіваються виявити тонкі відхилення, що вказуватимуть на фізику за межами нинішніх уявлень.
Чому рідкісні розпади такі цінні
Експеримент LHCb спеціалізується на вивченні частинок, які містять beauty-кварк — важчого родича u- та d-кварків, з яких побудована більшість звичайної матерії. Під час зіткнень у LHC утворюються величезні кількості таких кварків, але вони живуть лише близько півтори трильйонної частки секунди, після чого розпадаються на інші частинки.
Аналізуючи ці перетворення, вчені можуть побачити вплив частинок, які безпосередньо не реєструються в детекторах. Точні вимірювання частоти різних каналів розпаду дозволяють шукати неочікувані ефекти, що можуть бути слідом невідомої фізики.
Особливо рідкісні розпади мають важливу перевагу: саме через їхню надзвичайну рідкість їхні ймовірності дуже чутливі до внеску поки не відкритих частинок. Навіть невеликі розбіжності між передбаченнями теорії та експериментом можуть стати ключовим натяком на нові сили або частинки.
Неймовірний збіг: один раз на 10 мільярдів
У новому результаті йдеться про розпад, коли мезон Bd, що містить beauty-кварк, перетворюється на дві мюони — важчі «кузени» електронів. Теоретичні розрахунки передбачають, що це має відбуватися лише приблизно раз на десять мільярдів подібних частинок.
Попри десятиліття досліджень, жоден окремий експеримент раніше не давав переконливого доказу того, що цей канал справді реалізується в природі. Оновлений LHCb тепер досяг рівня 3,2 сигма, що дозволяє впевнено говорити про перше свідчення цього процесу.
Керівник кафедри фізики та астрономії Університету Манчестера професор Кріс Паркс (Chris Parkes), який очолював міжнародну колаборацію LHCb під час будівництва її масштабного апгрейду та контролював затвердження результату, наголосив, що модернізація стала п’ятнадцятирічним проєктом за участі приблизно 1900 науковців. За його словами, внесок Великої Британії був найбільшим серед окремих країн, а використані технології дають змогу «досліджувати природу на новому масштабі» та закладають основу для майбутніх експериментів на колайдері високої світності.
Щоб передати, наскільки малоймовірний такий розпад, Паркс порівняв його з побаченням, на якому з першої ж спроби вдається знайти «ідеального партнера» серед усіх людей на Землі.
Детектори надвисокої точності
Фіксація події, що трапляється так рідко, можлива лише із застосуванням детекторів, здатних надзвичайно точно відстежувати траєкторії частинок. Одним з ключових елементів оновленого LHCb є кремнієвий піксельний детектор, розроблений за значної участі фахівців з Великої Британії.
Цей пристрій, відомий як Vertex Locator, вимірює шляхи частинок, створених у зіткненнях у прискорювачі. Він розташований усього за кілька міліметрів від пучків LHC, що дозволяє надзвичайно точно визначати, де саме народжуються частинки та в якій точці вони розпадаються.
Доктор Стефано Де Капуа (Stefano De Capua), який керував створенням детектора в Манчестері, зазначає, що для цього довелося співпрацювати з майже 90 компаніями у Великій Британії, а також навчити нове покоління науковців та інженерів роботі з інноваційними технологіями. Саме ці детектори дозволяють встановити, де був утворений мезон Bd та у якій точці він перетворився на дві мюони.
Широкомасштабний апгрейд LHCb також дав змогу збільшити швидкість збору інформації приблизно в п’ять разів. У поєднанні з покращеними системами відстеження це суттєво підвищує шанси побачити події, які раніше були надто складними для надійного вимірювання.
Шлях до «Зептовсесвіту»
Окрім підтвердження надзвичайно рідкісного процесу, цей результат допомагає вченим досліджувати те, що вони називають «Зептовсесвітом» — масштабами, що вимірюються зептометрами. Один зептометр — це всього лише мільярдна частина трильйонної частини метра.
Фізики припускають, що саме на таких екстремально малих відстанях можуть проявлятися ефекти поки невідомих частинок та сил. Наразі нове вимірювання узгоджується зі Стандартною моделлю: воно не вказує на її порушення. Однак подальше підвищення точності може виявити невеликі відхилення, які нинішні експерименти ще не здатні побачити.
Такі відмінності будуть особливо важливими, адже саме вони зможуть показати, де закінчуються можливості Стандартної моделі як повного опису мікросвіту.
Професор Конор Фіцпатрік (Conor Fitzpatrick) з Університету Манчестера, заступник координатора фізичної програми LHCb, підкреслив, що цей канал розпаду вважається «золотим» для пошуку ефектів нової фізики. За його словами, результати розширюють наше розуміння природи на найфундаментальнішому рівні, а поява нарешті виявленого сигналу відкриває шлях до наступних відкриттів у майбутніх даних.
Що далі для LHCb та CERN
Оновлений експеримент LHCb й надалі збиратиме значно більші обсяги даних щонайменше до початку 2030-х років. Це дозволить з набагато вищою точністю визначити частоту рідкісного розпаду Bd → μμ.
Крім того, планується ще один масштабний апгрейд, який може збільшити швидкість збору даних приблизно в десять разів. Це розширить можливості з вивчення вкрай рідкісних процесів та пошуку ефектів невідомих частинок на ще менших просторових масштабах.
Професор Браян Кокс (Brian Cox) з Університету Манчестера, який не входить до складу колаборації, наголосив, що цей результат є показовим прикладом поступу науки: вдосконалення приладів дозволяє бачити природу в дедалі більшій деталізації, і час від часу це приводить до явищ, які ми поки не можемо пояснити.
Фінансування експерименту забезпечує Рада з науки та технологій Великої Британії в рамках UK Research and Innovation. У національну колаборацію LHCb входять науковці з десяти університетів та лабораторії Резерфорда-Еплтона.
Хоч новий розпад поки що не виявив невідомих частинок або сил, він надає фізикам потужний новий інструмент для їхнього пошуку. Після більш ніж сорока років зусиль надзвичайно вислизний процес нарешті став доступним для детального вивчення — а це може наблизити дослідників до розуміння одних з найглибших загадок Всесвіту.
Фізики CERN зафіксували надзвичайно рідкісний розпад частинки з’явилася спочатку на Цікавості.

2930