Фермент SoHmuZ бактерії Shewanella oneidensis може розкладати гем b і гем c, ковалентно приєднаний до білка, з’ясували дослідники. Водночас для переробки гему c цитохром спершу має розщепити протеаза.

Гем і його переробка бактеріями
Гем є важливим кофактором білків, що беруть участь у диханні й перенесенні електронів, а також служить внутрішньоклітинним запасом заліза. Більшість відомих гемоксигеназ розщеплюють переважно гем b. Натомість гем c ковалентно приєднаний до білків, а механізми його руйнування та повторного використання досі були недостатньо вивчені. Для бактерій, у яких багато цитохрому c, правильна переробка цих білків важлива для підтримання гомеостазу гему.
Дослідники зіставили амінокислотні послідовності, філогенетичні зв’язки та будову активних центрів різних гемоксигеназ і виокремили тип Core-only у суперсімействі HugZ. Для дослідження вони обрали його представника — фермент SoHmuZ із бактерії Shewanella oneidensis.
Під час лабораторних експериментів in vitro команда встановила, що SoHmuZ розкладає не лише гем b, а й гем c. Для досліду використали модельний субстрат мікропероксидазу-11 (MP-11), яка переносить гем c. Отже, фермент здатен діяти на дві форми гему, зокрема на ковалентно зв’язану.
Роль протеази у розщепленні цитохрому c
Однак SoHmuZ не розкладає безпосередньо цілий цитохром c. У дослідах із цитохромом c із серця коня та двома власними бактеріальними цитохромами фермент починав діяти лише після попереднього розщеплення білка протеазою.
Після обробки цитохромів трипсином утворювалися пептиди з гемом c, які SoHmuZ ефективно розкладав. Це свідчить, що для переробки гему c необхідний попередній етап протеолізу: він відокремлює гемовмісний фрагмент від решти білка.
Генетичні досліди також узгоджуються з цією моделлю. Після видалення периплазматичної протеази DegQ у бактеріальних клітинах накопичувався цитохром c. За запропонованою схемою, спершу протеаза розщеплює білок, а потім гемоксигеназа SoHmuZ руйнує гем c, що залишився в пептиді.
Будова активного центру і значення результатів
Структурний і функціональний аналізи показали, що здатність ферменту працювати з певним субстратом залежить від будови активного центру. Зв’язувальна кишеня ферментів типу Core-only відкритіша, тож може вмістити гем c, приєднаний до короткого пептиду. У деяких споріднених ферментів із додатковими доменами просторові обмеження, ймовірно, ускладнюють доступ до гему c.
Автори дослідження зазначають, що результати демонструють гнучкість гемоксигеназ у розпізнаванні субстратів і каталізі. Вони розширюють уявлення про переробку гему бактеріями та про механізми підтримання внутрішньоклітинного гомеостазу заліза.
Джерело: kurazh.org

2912