1957
Сербія прокинулася після виборів із відчуттям політичного перелому. Студентський рух, який виріс із багатомісячних протестів, здобув переконливу перевагу на дострокових парламентських виборах, а багаторічний лідер країни Александар Вучич визнав поразку своєї політичної сили. У Белграді та інших містах прихильники опозиції вийшли святкувати результат.
За даними сербської Республіканської виборчої комісії станом на 26 жовтня, список студентського руху отримав 52,65% голосів, тоді як блок «Александар Вучич — Об’єднана Сербія» — 39,22%. Такі показники дають переможцям можливість сформувати парламентську більшість. Утім, виграти вибори і створити дієздатний уряд — завдання різної складності.
Від трагедії до політичної перемоги
Масові виступи почалися після обвалу навісу на залізничному вокзалі в Новому Саді у 2024 році, внаслідок якого загинули 16 людей. Для учасників протестів ця трагедія стала символом проблем з відповідальністю чиновників, прозорістю державних закупівель та незалежністю інституцій. Студенти поступово об’єднали довкола себе викладачів, громадські організації й людей, які раніше не брали активної участі в політичному житті.
Рух зробив ставку не на одну харизматичну особу, а на ширшу коаліцію кандидатів із різним професійним досвідом. Це допомогло залучити виборців, розчарованих традиційними партіями, однак створює нові питання: хто очолить кабінет міністрів, як узгоджуватимуть рішення та чи витримає союз випробування владою.
Нові виклики для Белграда
Серед головних очікувань від нового парламенту — боротьба з корупцією, оновлення освіти, судової системи та відносин із незалежними медіа. Важливим буде і зовнішньополітичний курс Сербії, що балансує між прагненням інтеграції з ЄС і традиційними зв’язками з Росією.
Результат голосування свідчить про значний запит на зміни, але не гарантує швидких реформ. Саме здатність переможців перейти від протестного об’єднання до прозорого управління визначатиме, наскільки тривалим стане цей політичний поворот.
.jpg)
