«Боже, бережи нас від таких друзів». Так польський прем’єр Дональд Туск прокоментував у Х коротку особисту зустріч Трампа та Путіна на полях саміту АТЕС, яка передувала тристороннім переговорам президентів США, Китаю та Росії. Раніше Трамп, заходячи до переговорної кімнати, сказав про Путіна: «Хто він? Він мій друг».

Після цього Трамп зустрівся з Сі, якого також назвав своїм «другом», і з яким, за його словами, у нього «особливі стосунки». Водночас під час пленарного засідання лідерів саміту АТЕС, саме під час виступу Сі, Трамп заснув. Камери зафіксували, як він довго сидів з опущеною головою та заплющеними очима.
Головною темою нетривалих переговорів Трампа та Путіна, за версією Кремля, була Україна. Станом на вечір четверга, 19 листопада, Трамп ще не зробив заяв щодо окремої зустрічі з Путіним та подробиць їхніх обговорень України та війни Росії.
Результати тристоронньої зустрічі Трампа, Сі та Путіна, яку багато хто, зокрема американські ЗМІ, назвав «історичною», Кремлю явно не сподобалися. На запитання, чи можна її назвати «Ялтою-2», помічник Путіна Ушаков промовчав, а міністр закордонних справ РФ Лавров нагримав на російського пропагандиста з мікрофоном. Єдиний видимий результат півторагодинних переговорів — спільна декларація, погоджена заздалегідь. Проте і вона не містить жодної конкретики.
Спільна декларація ні про що: ООН, ядерна зброя та енергетика
Тристороння зустріч президентів США, Китаю та Росії дійсно стала першою в історії. Проте «історичною» її назвати важко. Попри всю прихильність Трампа до диктаторів і лестощі на адресу Сі та Путіна, до Китаю він приїхав, як «кульгава качка», після нищівної поразки на проміжних виборах до Конгресу. Очільник Кремля на саміті АТЕС також був у слабкій позиції: кадри пошкодженого українськими ударами Керченського мосту облетіли всі світові ЗМІ, навіть ті, що належать «дружнім» Росії китайським.
Ідея зустрічі на трьох належала Путіну, який у Кремлі понад пів року пропонував її то Сі, то Трампу. У Пекіні, як не дивно, не були зацікавлені в такому форматі і до останнього не підтверджували можливість тристоронніх переговорів. Зрештою Китай погодився, але підсумкову декларацію вихолостили так, що результат зустрічі Трампа, Сі та Путіна фактично звівся до «за все хороше, проти всього поганого».
По-перше, лідери США, Китаю та Росії погодилися, що в ядерній війні не може бути переможців і її ніколи не має бути розв’язано. Щоправда, єдина держава, яка постійно погрожує розв’язати ядерну війну, — це Росія. Путін навіть змінив російську ядерну доктрину. А китайський лідер, запропонувавши на тристоронній зустрічі знищити всю ядерну зброю, за оцінками Пентагону матиме 1000 боєголовок до 2030 року.
По-друге, США, Китай і Росія погодилися збільшити виробництво й постачання нафтопродуктів. Проте до світової енергетичної кризи призвела військова операція США та Ізраїлю проти Ірану, який заблокував Ормузьку протоку. Саме це, як зазначається в матеріалі, поховало рейтинг Трампа та республіканців. Москва та Пекін економічно й військово підтримують Іран, допомагаючи відновити його військовий потенціал після американських ударів.
По-третє, як постійні члени Радбезу ООН, які мають право вето, США, Китай і Росія висловилися за реформування Організації. Заклики до цього лунають уже не перше десятиліття. Особливо гостро необхідність постала після початку російської агресії проти Грузії у 2008 році, окупації українського Криму у 2014-му та повномасштабної війни Росії проти України у 2022 році. Проте за реформу мають проголосувати і Росія та Китай, а це замкнене коло.
Як принижували Путіна: червона доріжка, фото та окремий стіл
Те, що саміт АТЕС і зустріч на трьох були більш вигідними саме Путіну, ніж Сі, попри те, що Китай був стороною, яка приймає, було видно неозброєним оком. Можливо, саме тому очільника Кремля кілька разів помітно принизили. Стверджувати, що Пекін усе це продумав заздалегідь, однак, теж не можна.
На самому початку Сі, порушивши протокол, особисто зустрів Трампа біля літака в аеропорту Шеньчженя і розстелив для нього червону доріжку. Востаннє так зустрічав гостя лише Мао Цзедун, коли прийняв Микиту Хрущова у 1959 році. Путіна на летовищі зустрів Цай Ці, член постійного комітету Політбюро ЦК КПК і керівник апарату Сі. Водночас під час державного візиту Сі до Вашингтона наприкінці вересня цього року Трамп також порушив протокол і зустрів китайського лідера особисто біля літака.
ЗМІ звернули увагу й на те, як під час спільного фото учасників саміту АТЕС Путін хотів стати поруч із Сі. Тоді ж на камери Трамп і Путін потисли один одному руки. Проте після цього лідер КНР і американський президент вказали очільникові Кремля на інше місце. Під час урочистої вітальної вечері Путіна посадили за окремий від Сі та Трампа стіл.
Зрештою, щоб хоч якось реабілітуватися, принаймні перед внутрішньою російською аудиторією, на фінальній пресконференції один із російських пропагандистів із кремлівського пулу запитав Путіна, чи схожа його тристороння зустріч із Трампом і Сі на «Ялту-2». Очільник Кремля відповів ствердно і повторив заїжджену фразу про те, що Росію буцімто обдурили обіцянками не розширювати НАТО. Проте жодних таких запевнень Москві ніколи ніхто не давав.
«У Ялті ніхто не ділив світ, у Ялті не було поділу світу на зони впливу. Ялта просто зафіксувала реалії, що склалися після Другої світової війни. А що треба було робити тоді? Продовжувати воювати чи що?» — сказав Путін, виправдовуючи бажання повернути радянську сферу впливу.
Нагадаємо, що під час перших за дев’ять місяців тристоронніх переговорів США, України та Росії минулого тижня в Абу-Дабі делегація з Кремля обговорювала здебільшого давню вимогу про нову архітектуру безпеки в Європі. Ще у грудні 2021 року заступник глави МЗС РФ Сергій Рябков вимагав від США та НАТО «збирати манатки й забиратися на кордони 1997 року».
За словами генсека НАТО Марка Рютте, те, що лідери ядерних держав зустрічаються, — це нормально, адже вони намагаються домовитися про кращий шлях уперед. Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен застерегла, що в жодному разі не можна погоджуватися на російські умови щодо європейської безпеки. Натомість, за її словами, Україні треба забезпечити якомога сильнішу позицію як на фронті, так і за столом переговорів.
Спецпредставники президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер мають говорити про переговори та врегулювання з Володимиром Зеленським і «коаліцією охочих» ввечері в четвер, 19 листопада, у Берліні, одразу після тристоронньої зустрічі Трампа з Сі та Путіним у Шеньчжені. Лише очільник Кремля у вступному слові згадав про Україну, а Трамп і Сі говорили про інше. Не було згадки про Україну та війну Росії й у підсумковій декларації. Напередодні Зеленський наголосив, що США та Китай мають достатньо впливу, щоб змусити Росію зупинити війну протягом однієї зустрічі. Проте, як бачимо, ані Трамп, ані Сі в цьому не зацікавлені.
Джерело: tsn.ua

2921