Люди, які перебували в утробі матері та в перші роки життя під час нормування цукру у Великій Британії, у віці близько 50 років мали дещо молодший біологічний вік. Такий висновок зробили автори дослідження, опублікованого в журналі Nature Communications.

Науковці проаналізували дані 54 201 дорослого британця. Ті учасники, які найдовше зазнавали обмежень у доступності цукру на ранніх етапах розвитку, мали приблизно на п’ять місяців нижчий розрахунковий біологічний вік порівняно з людьми, які такого впливу не зазнали. Серед цієї групи також виявили нижчі ризики катаракти та хронічної хвороби нирок.
Нормування як природний експеримент
У Великій Британії обмеження на купівлю цукру діяли до вересня 1953 року. Після їх скасування споживання цього продукту різко зросло. Через це діти, народжені з різницею лише в кілька років, могли рости за суттєво різних умов харчування.
Дослідники під керівництвом фахівців з офтальмології Джейсона Яма та Лі Цзя Ченя з Китайського університету Гонконгу скористалися цією історичною зміною, щоб оцінити можливі довгострокові наслідки раннього харчування. Вони порівняли людей, народжених у Великій Британії з жовтня 1951 року до березня 1956 року: тих, чиє внутрішньоутробне життя та дитинство припали на період нормування, і тих, кого зачали вже після скасування обмежень.
Особливу увагу приділили першим 1000 дням життя, тобто від зачаття приблизно до другого дня народження. Саме в цей період формуються органи та системи, що регулюють обмін речовин і гормональні реакції, тому харчування на цьому етапі може мати наслідки для здоров’я у дорослому віці.
Як оцінювали біологічний вік і що показало дослідження
Для аналізу вчені використали показник PhenoAge, який обчислюють на основі хронологічного віку та дев’яти параметрів крові. Серед них рівень цукру, маркери запалення та характеристики клітин крові. Цей показник відображає стан організму за ознаками, пов’язаними з ризиками захворювань і смертності. Він не визначає точну тривалість життя, а допомагає порівнювати біологічний стан людей одного календарного віку.
Результати показали залежність між тривалістю раннього впливу нормування та різницею біологічного віку. Якщо обмеження діяли лише під час внутрішньоутробного розвитку, різниця становила приблизно три місяці. Якщо вони тривали також частину першого року життя, це близько чотирьох із половиною місяців. За впливу протягом перших двох років показник сягав приблизно п’яти місяців.
Зв’язок спостерігався в обох статей, хоча був виразнішим серед жінок. Додатковий аналіз медичних записів виявив приблизно на 17% нижчий ризик катаракти та на 22% нижчий ризик хронічної хвороби нирок у людей, які зазнали обмежень до народження та протягом перших двох років життя.
Водночас дослідження має чіткі межі. Науковці припускають, що раннє харчування може впливати на регуляцію рівня цукру в крові, гормональні реакції та розвиток органів, однак конкретний механізм виявлених зв’язків поки не встановлений. П’ятимісячна різниця в біологічному віці також не означає, що люди житимуть на п’ять місяців довше, адже PhenoAge відображає стан організму на момент аналізу крові, а не швидкість старіння протягом усього життя.
Дослідники не виявили чіткого зв’язку з глаукомою, віковою макулярною дегенерацією, остеопорозом або деменцією. Вони не мали даних про фактичне споживання цукру кожною людиною, а також не можна повністю виключити вплив інших змін у харчуванні та умовах життя післявоєнної Британії. Більшість учасників були білими, тож це теж обмежує можливість поширювати висновки на інші популяції.
Отже, робота не доводить, що обмеження цукру під час вагітності чи в ранньому дитинстві запобігає хворобам. Вона додає нових свідчень того, що харчові умови на початку життя можуть бути пов’язані зі станом здоров’я навіть через кілька десятиліть.
Джерело: portaltele.com.ua

2941