1194
Супутники NASA фіксують потужну перебудову Тихого океану через Ель-Ніньйо 2026 року: у частині центральної та східної екваторіальної зони рівень моря став на 30–40 сантиметрів вищим за звичайний. Одночасно поблизу Індонезії та північної Австралії він опустився приблизно на 15–20 сантиметрів. Такий контраст показує, як величезна маса теплої води переміщується із заходу на схід і змінює весь океанічно-атмосферний баланс.
Перші ознаки нинішнього Ель-Ніньйо супутники помітили ще в січні, коли біля Мікронезії сформувалася тепла хвиля Кельвіна. Такі хвилі — це величезні повільні імпульси води, які можуть тягнутися на тисячі кілометрів і переносити тепло через екваторіальний Тихий океан. До початку квітня хвиля досягла східної частини басейну, після чого температура поверхні почала швидко зростати.
Підвищення рівня моря в цьому випадку пов’язане не з глобальним додаванням води до океану, а з її перерозподілом і тепловим розширенням. Тепла вода займає більший об’єм, тому поверхня піднімається. Саме через це супутникова альтиметрія є одним із найкращих інструментів для спостереження за розвитком Ель-Ніньйо.
У східній частині Тихого океану температура поверхні вже приблизно на 1,7 °C перевищує довгострокове середнє значення. Тепліша вода нагріває повітря, збільшує випаровування й змінює циркуляцію атмосфери. Наслідки виходять далеко за межі самого океану: Ель-Ніньйо може перебудовувати опади, посилювати посухи або, навпаки, сприяти повеням у різних регіонах світу.
NOAA оцінює ймовірність того, що подія 2026 року стане найсильнішою з 1950 року, приблизно у 83%. Проте остаточно говорити про рекорд ще зарано. NASA стежить за ситуацією одразу кількома типами супутникових даних — висотою морської поверхні, температурою води та кольором океану, який опосередковано показує зміни у кількості фітопланктону. Разом ці показники дають змогу бачити не один локальний симптом, а розвиток усього кліматичного явища.
