Сучасні молоді люди в середньому приблизно на 10 сантиметрів вищі за своїх предків, народжених сто років тому, але ця зміна не є простою історією «людство весь час росте». Дані археології, історичної антропометрії та сучасної статистики показують, що середній зріст населення століттями то збільшувався, то зменшувався під впливом харчування, хвороб, війн, умов праці та доступу до медицини.

За даними Our World in Data, серед людей, народжених у 1996 році, середній зріст становить приблизно 171 см для чоловіків і 159 см для жінок. Дослідження 2016 року, що порівнювало покоління 1896 і 1996 років, показало особливо сильні зміни в окремих країнах: жінки Південної Кореї стали вищими приблизно на 20 см, а чоловіки Ірану — на 17 см. Такі стрибки пов’язують із поліпшенням харчування, вакцинацією, зниженням дитячої захворюваності й загальним підвищенням рівня життя.
Водночас приблизно 80–90% потенційного зросту визначається генетикою. Умови життя впливають на те, наскільки повністю цей генетичний потенціал реалізується. Саме тому історики використовують середній зріст як непрямий показник добробуту: якщо населення масово недоїдає, часто хворіє або переживає важкі умови в дитинстві, це може бути видно навіть через покоління в антропометричних даних.
Один із найцікавіших переломів стався після неолітичної революції. Коли мисливці-збирачі перейшли до землеробства приблизно 12–10 тисяч років тому, середній зріст, імовірно, зменшився. Дослідження 2022 року оцінювало цей спад приблизно у 2,8 см порівняно з тим, чого можна було б очікувати з урахуванням генетичних відмінностей. Причина могла бути в менш різноманітному раціоні, вищій щільності населення та більшій поширеності інфекцій.
Історія дає й зворотні приклади. Після «Чорної смерті» в Європі XIV століття середній зріст у частині популяцій зріс: менша кількість людей означала вищу вартість праці, кращі зарплати й більше доступної їжі. У Англії, за оцінками дослідників, середній зріст міг збільшитися приблизно зі 170 до 174 см між початком XIV і XV століть.
Промислова революція спочатку не зробила людей вищими: важкі фабричні умови, забруднення, перенаселеність міст і хвороби могли навіть погіршувати фізичний розвиток. Помітне зростання почалося пізніше — разом із санітарією, чистою водою, медициною, вакцинацією та стабільнішим харчуванням. У найбагатших країнах цей процес зараз, схоже, наблизився до плато, що може означати наближення до генетично можливого максимуму.

1173