Великий землетрус на Алясці у 1964 році не лише змінив берегову лінію, а й випадково створив унікальний природний експеримент з еволюції. Частина морського дна піднялася на кілька метрів, відрізавши невеликі ділянки води від океану. У новоутворених ставках залишилися триголкові колюшки, і лише за пів століття їхні нащадки вже помітно відрізнялися від морських предків.

Землетрус 27 березня 1964 року мав магнітуду 9,2 і став найпотужнішим інструментально зафіксованим землетрусом в історії США. В районі острова Монтегю частина земної поверхні піднялася приблизно на 3,7–4,3 метра, а локально — ще більше. Морська вода опинилася у заглибленнях вище нової лінії припливу.
З роками дощ і талі води поступово розбавили солону воду, і колишні морські ділянки перетворилися на прісноводні ставки. У них вижили триголкові колюшки — невеликі риби, морські форми яких мають виражений кістковий «панцир» із бічних пластин і добре захищені від хижаків.
Приблизно через 50 років дослідники зібрали понад тисячу риб із нових водойм і сусідніх морських популяцій. Генетичний аналіз охопив більш як 130 тисяч варіантів ДНК і підтвердив, що прісноводні риби походять від місцевих океанічних предків, а не від давньої окремої популяції.
За кілька десятиліть змінилися форма тіла, очі, забарвлення, кістки та кількість захисних пластин. За масштабом перетворень молоді популяції наблизилися до прісноводних колюшок, які відокремилися від моря тисячі років тому. Це показує, що за сильного природного добору помітні еволюційні зміни можуть відбуватися набагато швидше, ніж зазвичай уявляють.
Одним із ключових механізмів виявився ген Ectodysplasin, пов’язаний із формуванням кісткових пластин. Важливо, що в багатьох випадках змінився не сам білок, а регуляторна ділянка ДНК — своєрідний перемикач, який контролює активність гена. Варіанти цього перемикача вже існували в морській популяції, але були рідкісними.
У новому прісноводному середовищі ці рідкісні варіанти отримали перевагу й швидко поширилися. Таким чином, еволюція не обов’язково чекала появи нової мутації — природний добір використав генетичну різноманітність, яка вже була в популяції. Саме це допомагає пояснити, чому перетворення відбулося всього за кілька десятків поколінь.
https://expert.in.ua/nauka/zemletrus-vidrizav-ryb-vid-okeanu-za-50-rokiv-vony-staly-inshymy/

3190