4084
Підготовка багатоповерхівки до зими в умовах ризику тривалих відключень — це не лише генератор біля під’їзду. Досвід харківських ОСББ показує, що спочатку потрібно визначити слабкі місця конкретного будинку: циркуляцію теплоносія, стан котельні, залежність насосів і водопостачання від електрики, а вже потім підбирати резервне живлення й шукати фінансування.
В одному з харківських будинків ОСББ «ЛУЧ-2007» проблема полягала у залежності від централізованої ТЕЦ та недостатньому тиску в системі. Будинок має 14 поверхів, тому під час перебоїв теплоносій доходив до верхніх поверхів нестабільно. У попередні сезони температура в окремих квартирах могла падати до 7–12 градусів, а після відключень систему доводилося багато разів перезапускати.
Цього року ОСББ вирішило працювати саме з причиною слабкої циркуляції: звернулося до теплових мереж для встановлення насосів і розширення прохідних отворів. Роботи коштували 267 тисяч гривень і були оплачені з рахунку будинку. Такий приклад добре показує, чому універсальної інструкції для всіх багатоповерхівок не існує.
В іншому будинку ситуація зовсім інша — там є власна котельня, але її обладнання пошкодив російський удар. Частину фасаду й вікон місто допомогло відновити, однак котельня залишилася проблемною. Тому головне завдання ОСББ — не лише забезпечити тепло, а й не допустити замерзання системи під час тривалого блекауту.
Для цього будинок отримав інвертори й акумуляторні батареї через програму «СвітлоДім». Резервне живлення має підтримувати котельню у режимі підігріву. Проте воно не замінює пошкодженого обладнання, тому паралельно все одно потрібно вирішувати питання повного ремонту.
Фахівці радять починати підготовку з визначення критичних систем. Для одного будинку це насоси водопостачання, для іншого — циркуляційні насоси опалення, котельня, освітлення місць загального користування або ліфт. Лише після підрахунку реального навантаження має сенс вибирати інвертор, батареї, генератор чи сонячні панелі.
Гібридна система може поєднувати акумулятори, інвертор, генератор і сонячні панелі. Але купувати обладнання «про запас» без енергоаудиту ризиковано: воно може виявитися недостатнім для потрібної потужності або, навпаки, надто дорогим для задач, які реально стоять перед будинком.
Окремий напрям — утеплення. Якщо комплексна термомодернізація зараз недоступна, варто хоча б перевірити вікна й двері у місцях загального користування, підвали, горища й ділянки, де будинок втрачає найбільше тепла. Менші тепловтрати означають, що система опалення довше підтримуватиме температуру навіть під час аварій.
ОСББ також можуть шукати фінансування у державних і місцевих програмах. У джерелі згадуються «ВідновиДІМ», «Енергодім» та харківська програма часткового відшкодування вартості незалежних джерел електроенергії. Однак навіть наявність програми не замінює участі мешканців.
Ключовим елементом підготовки експерти називають комунікацію. Голова ОСББ має пояснювати, для чого потрібні конкретні роботи, скільки вони коштують і який результат дадуть. Мешканцям, зі свого боку, важливо розуміти, що енергостійкість будинку — спільний проєкт, який неможливо реалізувати лише рішенням однієї людини.
