Цибуля може виглядати повністю готовою до зберігання вже через кілька днів після збору: зовнішня луска підсохла, головка тверда, корінці почали ламатися. Але саме шийка часто залишається слабким місцем. Якщо вона товста, соковита або просто не встигла повністю просохнути, усередині головки довше зберігається волога. У щільному ящику така цибулина може стати першою, що почне псуватися, а далі проблема швидко переходить на сусідні.

Під час нормального сушіння шийка поступово стає тонкою, сухою й щільною. Саме це створює природний бар’єр між внутрішніми тканинами та зовнішнім середовищем. Якщо ж урожай прибрати надто рано, зовні головка вже може виглядати сухою, а всередині біля шийки все ще залишатиметься волога.
Особливо часто проблема виникає після збирання в сиру погоду. Якщо цибуля викопана після дощу, листя й зовнішні луски довше віддають воду. У такому випадку кількох днів сушіння може бути недостатньо. Якщо ще й скласти головки товстим шаром, усередині маси повітря майже не рухається, і волога тримається значно довше.
Сушіння має бути повноцінним, а не формальним
Цибулю розкладають тонким шаром у сухому, добре провітрюваному місці. За стабільної погоди вона може певний час лежати на грядці, але роса й дощ легко повертають вологу. У нестабільну осінь краще використовувати навіс, горище чи інше місце, де є рух повітря, але немає опадів.
Бадилля не обрізають одразу після викопування. Воно має природно підсохнути разом із шийкою. Якщо зрізати зелень майже впритул до ще вологої головки, утворюється додаткове слабке місце, через яке легше проникають мікроорганізми.
Перед закладанням цибулю перебирають. Головки з м’якою шийкою, плямами, тріщинами чи неприємним запахом не змішують із основним запасом. Навіть якщо вони ще придатні до споживання, їх краще використати першими.
Тара також має значення. Сітки, кошики та неглибокі ящики дозволяють повітрю циркулювати між головками. Герметичні пакети або занадто товстий шар, навпаки, створюють умови для конденсату.
Протягом зими запас потрібно хоча б іноді переглядати. Якщо якась цибулина стала м’якою чи почала псуватися, її прибирають одразу. Саме регулярна ревізія допомагає зупинити локальну проблему ще до того, як вона охопить весь ящик.
Тому головна ознака готовності до зберігання — не кількість днів після копання, а фактичний стан шийки. Якщо вона повністю суха, урожай значно краще переносить тривале зберігання. Якщо ні — кілька додаткових днів сушіння безпечніші, ніж поспіх із коморою.

2450