2107
Орлів Верро традиційно описують як дуже спеціалізованих мисливців, тісно пов’язаних із даманами — невеликими травоїдними ссавцями, які становлять основу їхнього раціону в багатьох районах Африки та Аравійського півострова. Тому спостереження в Саудівській Аравії виявилося несподіваним: два орли не просто коротко зацікавилися мертвою козою, а годинами годувалися тушею. Дослідники називають це першим підтвердженим випадком тривалого використання падалі цим видом на Аравійському півострові.
Спостереження відбулося в районі Аль-Ула на північному заході Саудівської Аравії. Там сухий клімат і спека можуть призводити до періодів, коли звичної живої здобичі стає мало. У грудні 2024 року команда CIBIO-BIOPOLIS із Португалії розгорнула мережу приманочних станцій із тушами кіз, щоб дослідити, які тварини користуються падаллю.
Орли з’явилися дуже швидко — менш ніж через годину після викладання туші. Навколо приманки працювали три фотопастки, тому науковці могли оцінити, коли птахи прилітали, як довго залишалися, скільки разів поверталися і як поводилися поруч з іншими падальниками. Один із орлів провів біля туші понад дев’ять годин поспіль.
Для виду, настільки тісно пов’язаного з активним полюванням на скельних даманів Procavia capensis і Heterohyrax brucei, така тривалість була особливо несподіваною. Поодинокі випадки поїдання падалі орлами Верро раніше описували в Африці, але систематичного використання туш на Аравійському півострові не документували.
Спостереження не означає, що орли раптом перестали бути хижаками або що кози стали звичайною частиною їхнього раціону. Науковці розглядають простіше пояснення: падаль може бути додатковим джерелом їжі в періоди дефіциту даманів. Проте сам факт багатогодинного годування свідчить, що така поведінка не обмежується випадковим одним клюванням.
Цікаво змінилася й поведінка інших тварин біля туші. У районі живуть грифи, інші хижі птахи, лисиці, вовки та бурошиї круки. Поки орли Верро перебували на місці, інші падальники здебільшого трималися осторонь. Круки з’являлися, але уникали прямого конфлікту, а псові підходили переважно вночі.
Для природоохоронців така пластичність має подвійне значення. З одного боку, здатність переходити на альтернативну їжу може допомагати хижаку переживати періоди нестачі основної здобичі. З іншого — живлення падаллю створює новий шлях контакту з отруєними тушами. Отруєння, зокрема через боротьбу з хижаками або забруднену худобу, уже є відомою загрозою для багатьох орлів у світі.
Автори пропонують розширити спостереження на різні сезони та райони, поєднавши фотопастки з даними про чисельність даманів і переміщення самих орлів. Поки що робота не переписує підручники про харчування виду, але показує важливу деталь: навіть дуже спеціалізований верхівковий хижак може виявитися поведінково гнучкішим, ніж випливає з його звичної репутації.
https://phys.org/news/2026-08-eagles-specialists-reveal-unexpected-goat.html
