277
Греція й Туреччина знову опинилися у дипломатичному конфлікті, цього разу через тему, яка на перший погляд мала б об’єднувати, а не розділяти: створення морських національних парків. Афіни висловили протест після того, як Анкара оголосила про нові природоохоронні зони в районах, які Греція вважає пов’язаними зі своєю морською юрисдикцією. Так екологічна ініціатива швидко перетворилася на ще одну главу давньої боротьби за контроль над морем.
Суперечка довкола Егейського й східного Середземного морів давно виходить далеко за межі охорони довкілля. Тут перетинаються питання територіальних вод, континентального шельфу, виключних економічних зон, прав на енергоресурси та військово-стратегічного контролю. Будь-який новий крок — від розвідки газу до екологічного зонування — сторони сприймають не лише у практичному, а й у символічному значенні.
Для Греції принциповим є те, що острови мають створювати повноцінні морські права, як і материкова частина держави. Туреччина з цією логікою не погоджується й роками просуває іншу інтерпретацію, згідно з якою близькість до турецького узбережжя повинна обмежувати вплив окремих грецьких островів на розподіл морських зон.
Саме тому нові турецькі морські парки викликали таку гостру реакцію. Афіни вважають, що Анкара намагається використати природоохоронний формат для закріплення політичних претензій. Туреччина, навпаки, подає рішення як внутрішню політику охорони природи і не погоджується із закидами щодо порушення прав Греції.
Попри періоди зовнішнього потепління у відносинах, структурний конфлікт між двома державами нікуди не зник. І Греція, і Туреччина є членами НАТО, однак це не заважає їм роками сперечатися про межі, повітряний простір і морські ресурси. Кожен новий дипломатичний епізод нагадує, що союзницькі формати не скасовують національних суперечностей.
Історія з морськими парками показує ще одну тенденцію сучасної геополітики: боротьба за територію все частіше відбувається не лише через танкери, бурові платформи чи військові кораблі, а й через карти екологічних зон, юридичні режими та мовою захисту природи.
