4005
Нове глобальне оцінювання стану Землі показало тривожну картину: людство вже вийшло за безпечні межі семи з дев’яти так званих планетарних кордонів. Йдеться про природні системи, від стабільності яких залежить здатність планети підтримувати звичні умови для життя, сільського господарства, водозабезпечення та роботи екосистем.
У небезпечній зоні опинилися зміна клімату, стан біосфери, землекористування, прісноводний цикл, біогеохімічні потоки, нові забруднювачі та закислення океану. Саме останній показник у новому оцінюванні вперше опинився за межами безпечного діапазону, що особливо важливо для морських екосистем і організмів, які формують мушлі та скелети з карбонату кальцію.
Концепція планетарних кордонів використовується науковцями для опису меж, у яких Земля може залишатися відносно стабільною. Вихід за одну з таких меж не означає миттєвої катастрофи, але збільшує ризик великих і складно прогнозованих змін у природних системах. Чим більше меж порушено одночасно, тим вищою стає ймовірність того, що негативні процеси почнуть підсилювати один одного.
Автори звіту відзначають і позитивні тенденції. За останнє десятиліття покращення спостерігалося у стані стратосферного озонового шару та атмосферному аерозольному навантаженні. Це показує, що міжнародні екологічні заходи можуть давати результат, якщо країни діють системно та довгостроково.
Найскладніша ситуація залишається у сфері клімату та біорізноманіття. Підвищення температури, втрата природних середовищ, вирубування лісів, деградація ґрунтів і надмірне використання ресурсів зменшують здатність екосистем поглинати вуглець і відновлюватися після посух, пожеж або інших потрясінь. Через це одна екологічна проблема дедалі частіше підсилює іншу.
Прісноводний цикл також перебуває під серйозним тиском. Йдеться не лише про нестачу води в окремих регіонах, а й про зміни режиму опадів, стану ґрунтової вологи, річок та підземних вод. Такі процеси безпосередньо впливають на врожаї, міста, енергетику та продовольчу безпеку.
Окрему небезпеку становлять нові забруднювачі — синтетичні хімічні речовини, пластик та інші сполуки, які накопичуються у довкіллі швидше, ніж наука встигає оцінювати їхній повний вплив. Саме тому дослідники наголошують: зменшення тиску на планетарні системи потребує не одного рішення, а одночасних змін у енергетиці, промисловості, сільському господарстві та поводженні з ресурсами.
