1647
Херсонський музикант, волонтер і учасник спротиву Борис Гойна, відомий під псевдонімом Арджуна Скайуокер, дістав надзвичайно тяжкі поранення під час атаки російського безпілотника. Після удару він втратив праву руку та праву ногу.
До повномасштабного вторгнення Гойна займався музикою і виступав на херсонських сценах. Після початку окупації він залишився у місті й долучився до спротиву.
За інформацією його знайомої Оксани Смєшко, під час окупації музикант передавав українським військовим дані про переміщення російських військових.
Після звільнення Херсона Борис не виїхав із міста й продовжив волонтерську діяльність. Саме під час однієї з таких поїздок він потрапив під атаку безпілотника.
Поранення виявилися настільки тяжкими, що лікарям довелося ампутувати праву руку та праву ногу.
Для людини, яка роками жила музикою й постійним рухом, ця травма означає повне перезавантаження побуту та професійного життя.
Водночас близькі наголошують на головному: Борис вижив. Тепер попереду тривала реабілітація, адаптація й протезування.
Знайомі музиканта відкрили збір на біонічні протези та закликають поширювати інформацію про його історію.
Окремий символічний зв’язок із Херсоном має й творчість Гойни: його музика стала саундтреком до документального фільму американської журналістки Заріни Забріскі «Херсон. Сафарі на людей».
Історія Бориса стала ще одним нагадуванням про небезпеку, в якій щодня працюють волонтери й цивільні у прифронтовому Херсоні.
