1248
Палеонтологи вперше знайшли рештки здобичі, що збереглися у шлунку молодого тиранозавра, і це прямо показало: юні хижаки полювали зовсім не на ту дичину, що дорослі. Йдеться про виняткову скам’янілість горгозавра (Gorgosaurus libratus) віком близько 75 мільйонів років, знайдену в провінційному парку динозаврів у канадській провінції Альберта.
На момент загибелі тварині було приблизно від п’яти до семи років. У її черевній порожнині збереглися рештки двох дитинчат дрібних пернатих динозаврів виду Citipes elegans, кожному з яких на момент смерті не виповнилося й року. Прикметно, що молодий горгозавр з’їв лише задні кінцівки своїх жертв, а не проковтнув їх цілком, — деталь, яка додатково свідчить про вибіркове харчування.
Дослідження, яке очолив палеонтолог Франсуа Терр’єн з Королівського Тиррелівського музею разом із Дарлою Зеленицькою з Університету Калгарі, опубліковано в журналі Science Advances. Автори трактують знахідку як доказ вікової зміни раціону: молоді тиранозаври з тонкими щелепами й тонкими зубами полювали на невелику здобич, тоді як дорослі з масивними черепами переходили до нападів на великих рослиноїдних велетнів. За оцінками науковців, така перебудова харчування починалася приблизно у віці одинадцяти років, коли череп і зуби ставали міцнішими.
Значення відкриття в тому, що воно вперше дає пряме речове підтвердження давньої гіпотези про різні екологічні ролі тиранозаврів на різних етапах життя. Замість образу незмінного велетня-хижака постає картина тварини, яка впродовж дорослішання радикально змінювала спосіб полювання й місце в екосистемі. Це допомагає зрозуміти, як ці панівні хижаки крейдового періоду розподіляли ресурси й не конкурували самі із собою в межах одного виду.
