Мікроорганізми в ґрунті можуть бути значно потужнішим природним «фільтром» метану, ніж вважалося раніше. Три різні типи моделювання дали близькі результати: глобальні ґрунти, ймовірно, поглинають близько 40–45 тераграмів метану на рік, тоді як попередні оцінки часто становили приблизно 28–35 тераграмів.
Метан є сильним парниковим газом. За столітній період одна його молекула має значно більший потеплювальний ефект, ніж молекула CO₂, хоча метану в атмосфері набагато менше.
Частину атмосферного метану видаляють спеціалізовані бактерії — метанотрофи. Вони використовують газ як джерело енергії й перетворюють його на інші сполуки.
Проблема в тому, що глобальну силу цього процесу важко виміряти безпосередньо. Попередні оцінки з різних моделей помітно не збігалися.
Команда використала одразу три підходи: процесні біогеохімічні моделі, машинне навчання та атмосферні інверсії, які відновлюють джерела й поглиначі за виміряною концентрацією метану в повітрі.
У процесну модель додали раніше недооцінені екосистеми та уточнили опис мікробних процесів.
Два незалежні підходи — процесне моделювання й машинне навчання — дали дуже схожий глобальний результат: близько 40–45 мільйонів тонн метану на рік.
Коли більший ґрунтовий поглинач включили в атмосферні інверсії, моделі краще відтворили реальні вимірювання метану та його ізотопного складу.
Це допомагає пояснити давню невідповідність: оцінки природних викидів із боліт та прісних вод знизу вгору часто були вищими, ніж дозволяли атмосферні спостереження.
Більший природний поглинач не скасовує проблему антропогенних викидів. Навпаки, точніший баланс джерел і поглиначів потрібен, щоб зрозуміти, скільки метану людство може скоротити й як швидко це вплине на клімат.
https://phys.org/news/2026-08-soil-methane-larger-thought-analysis.html

1439