430
Скошена трава здається ідеальною безкоштовною мульчею: її багато, вона під рукою й нічого не коштує. Але якщо вкрити грядку товстим шаром свіжого зеленого покосу, можна легко нашкодити рослинам. Про цей підступний бік «зеленої мульчі» знають далеко не всі городники.
Головна проблема свіжої трави в тому, що вона містить багато вологи й активно перегниває. Товстий шар зеленої маси швидко злежується, усередині починається бурхливе гниття з виділенням тепла, а зверху утворюється щільна кірка, крізь яку погано проходять повітря й вода. Під такою «ковдрою» коріння рослин може буквально запаритися.
Крім того, свіжий покіс легко пліснявіє й закисає, особливо у вологу погоду. З’являється неприємний запах гнилі, розвиваються грибки, а замість користі грядка отримує розсадник хвороб. Приваблює така прілa маса й слимаків, які радо селяться в теплому вологому шарі.
Як мульчувати травою правильно
Це зовсім не означає, що траву не можна використовувати — можна й потрібно, але з розумом. Головне правило: траву перед мульчуванням варто трохи підв’ялити на сонці, щоб вона втратила зайву вологу й перетворилася майже на сіно. Підсушена трава вже не злежується так щільно й не гниє агресивно.
Другий принцип — тонкі шари. Замість того щоб навалити купу за раз, краще підсипати траву поступово, невеликими порціями, даючи кожному шару підсохнути. Так мульча дихає, рівномірно перегниває й приносить лише користь.
Додаткові застереження
Не варто мульчувати травою з газону, обробленого гербіцидами, — залишки хімії можуть пригнітити ваші овочі. Небезпечна й трава з насінням бур’янів чи вже осіменілих рослин: замість чистої грядки ви ризикуєте засіяти її новими бур’янами.
Найбезпечніший спосіб використати надлишок покосу — відправити його в компост у суміші з «коричневою» органікою на кшталт сухого листя чи картону. Там трава віддасть весь свій азот і перетвориться на цінний перегній без жодного ризику для грядок.
Отже, свіжа трава — чудова мульча, але тільки за правильного застосування. Підв’ялюйте покіс, кладіть тонкими шарами й уникайте обробленої хімією трави — і тоді ваш город отримає всі переваги без прикрих наслідків.
Спостерігайте за станом мульчі: якщо вона почала неприємно пахнути або вкрилася пліснявою, шар варто розпушити або зменшити. Правильна мульча має пахнути землею й сіном, а не гниллю.
Опанувавши цю нехитру науку, ви перетворите звичайне скошування газону на джерело безкоштовної родючості для всієї ділянки.
Досвідчені господарі часто тримають траву окремо від грядок кілька днів, поки вона не перетвориться майже на сіно, і лише потім розкладають її під рослини. Такий підв’ялений покіс не тільки безпечніший, а й довше служить: він повільніше перегниває й краще утримує вологу протягом усього спекотного періоду.
І пам’ятайте головне правило будь-якої мульчі — помірність. Занадто товстий шар, навіть із правильно підготовленої трави, здатен зашкодити, а надто тонкий не дасть ефекту. Кілька сантиметрів підсушеної трави навколо рослин — оптимальний варіант, який захищає ґрунт і поступово збагачує його органікою.
