743
Якщо у вас є діти, ви напевно стикалися з проблемою їхнього нескінченного скролінгу в соцмережах.
Уряди деяких країн вже почали запроваджувати обмеження.
Слідом за Австралією британський уряд планує заборонити використання соцмереж дітям до 16 років. А перший крок у цьому — нічна заборона на користування соціальними мережами для 16-17-річних підлітків.
Згідно з планом, такі застосунки, як Instagram, TikTok і YouTube, за замовчуванням будуть недоступні для підлітків у нічний час, хоча вони зможуть самостійно відмовитися від цієї заборони.
Також вимкнуть функції, які, на думку уряду, можуть викликати залежність, наприклад, автоматичне відтворення відео та нескінченну прокрутку стрічки.
Мета цих заходів — покращити здатність підлітків концентруватися, якість їхнього сну та сімейне життя.
В Україні поки про такі заходи не йдеться, тож ділимося порадами експертів, як хоча б ненадовго забрати телефони з рук дітей — навіть якщо вони чинитимуть опір.
1. Почніть із малого і будьте реалістами
Багато батьків, які вже дали своїм дітям планшети чи смартфони, можуть замислюватися, чи не найкраще просто позбутися їх. Але це може бути не найефективнішим рішенням, вважає дитяча психологиня докторка Джейн Гілмор.
«Змінити звичку завжди складно», — каже вона. Натомість вона радить запроваджувати зміни у спокійний момент, а не під час суперечки через час, проведений перед екраном. «Спокійний мозок спілкується найкраще».
Першим кроком до скорочення часу перед екранами може стати визначення спеціального місця вдома для пристроїв — наприклад, окремої шафки.
«Нехай буде одне місце для зарядних пристроїв… Коли телефони прибирають, їх кладуть туди заряджатися — і все».
2. Домовляйтеся разом
Старших дітей і підлітків корисно залучати до обговорення правил щодо часу перед екраном, а не просто встановлювати ці правила без їхньої участі, каже дитяча психологиня докторка Меріан Бейкер.
За її словами, визнання тиску з боку однолітків, пов’язаного із соціальними мережами, може допомогти заручитися підтримкою підлітків. Наприклад, можна сказати їм:
«Я розумію, що саме там ти спілкуєшся зі своїми друзями. Я розумію соціальний тиск — якщо в тебе цього немає, ти можеш відчувати себе осторонь. Я справді це розумію».
«Тож давай поговоримо про те, як ми можемо створити простір протягом дня, коли ти не будеш постійно в телефоні».
Консультантка з батьківства Олівія Едвардс додає, що міцний зв’язок із дитиною чи підлітком допоможе легше регулювати екранний час.
«У нас повинні бути міцні стосунки з дитиною, тому що саме це допоможе нам прийти до співпраці й командної роботи».
Для цього батькам також варто щиро цікавитися, що дитина переглядає в інтернеті.
3. Перетворіть час перед екраном на можливість навчання
Багато батьків відчувають, що їм важко встигати за модними тенденціями в соцмережах, які стрімко змінюються. Але відверті розмови про час перед екраном можуть стати можливістю і для дорослих, і для дітей навчатися одне в одного.
Олівія каже: «Можна запитати, наприклад: «Як ти думаєш, як працюють соціальні мережі? Як, на твою думку, цей застосунок змушує людей продовжувати ним користуватися? Чи знаєш ти, що вони заробляють більше, коли люди проводять у ньому більше часу?»
Джейн також каже, що батьки можуть навчати дітей цифрової грамотності на практиці.
«Можна разом подивитися якийсь контент і запитати: «Добре, як ти думаєш, це правда? Як би я міг перевірити, правда це чи ні?»
4. Подайте приклад
Не секрет, що діти наслідують своїх батьків. Тож, щоб допомогти їм сформувати здорові звички щодо використання екранів, дорослим, можливо, доведеться почати із саморефлексії.
Меріан радить ставитися до цього легко й без зайвої суворості.
«Навіть якщо ми просто з гумором і трохи самоіронією поговоримо з дітьми, наприклад: «Ми всі в цьому винні. Я теж не завжди маю найкращі стосунки зі своїм телефоном, хоча могла б».
Телефони й планшети дали людям будь-якого віку постійне джерело розваг, але Джейн каже, що і дітям, і дорослим було б корисно трохи більше дозволяти собі нудьгувати.
«Коли ми сидимо перед екраном, це спрямовує нашу увагу на зовнішній світ. Коли ми звертаємося до свого внутрішнього світу, просто дивимося в простір або вдалечінь, це дає нам змогу думати про минуле, уявляти майбутнє і стимулює творчість».
«Тож коли ваші діти скаржаться, що їм нічим зайнятися, і просто сидять, дивлячись у простір, — це нормально. Насправді це навіть корисно».
5. Не панікуйте
Виховувати дітей ніколи не було легко, але ростити їх у час, коли екрани оточують нас усюди, а ми все ще намагаємося зрозуміти, як саме вони на нас впливають, може бути дуже тривожно для батьків.
Доктор Тоні Семпсон, викладач цифрової комунікації з Університету Ессекса, каже, що батькам не варто потрапляти в пастку моральної паніки.
«Є тенденція, що тривожні батьки піддаються поширеній у медіа паніці й починають сприймати мозок підлітка так, наче він запрограмований на залежність від соціальних мереж», — каже він.
Але діти й підлітки мають так звану нейропластичність — їхній мозок краще, ніж мозок дорослих, пристосовується до змін і відновлюється після впливу.
«Ми багато читаємо про те, як соціальні мережі нібито погіршують нашу здатність концентруватися», — каже він.
«Але соціальні мережі не скорочують і не руйнують увагу. Вони захоплюють її та спрямовують на взаємодію з комерційним контентом».
«Позитивне використання технологій може допомагати розвивати нейропластичність — сприяти творчості, дослідженню нового та навчанню».
