6 липня 1945 року в історії УПА: останній бій сотенного Василя Нагірного – «Летуна»

Сьогодні,   10:00    112

6 липня 1945 р. відбувся останній бій одного з організаторів збройних формувань українського визвольного руху на теренах Золочівщини сотенного Василя Нагірного – «Летуна». Саме під його керівництвом діяла знаменита сотня самооборони «Буря» — підрозділ, який став легендарним на терені Краснянщини завдяки успішним партизанським діям та запеклому опору радянським каральним загонам. Військові успіхи сотні «Буря» зробили її командира однією з ключових постатей повстанського руху в Золочівській окрузі.

Біографічна довідка

Нагірний Василь Степанович  («Летун»; 21.07.1917, c. Гологори Золочівського р-ну Львівської обл. – 10.07.1945, c-ще Красне Золочівського р-ну Львівської обл.). Народився у сім’ї місцевих селян Степана та Катерини Нагірних. Освіта – неповна середня: закінчив місцеву народну школу. У 1938 р. призваний на строкову службу до польської армії. У вересні 1939 р., на початку Другої світової війни, брав участь у німецько-польській кампанії, де потрапив у німецький полон. Перебував у таборах на території Німеччини, звідки звільнився у 1943 р. і повернувся додому. Служив в українській допомоговій поліції. Водночас належав до ОУН, де в основному працював у референтурах СБ та розвідки. Керівник боївки польової жандармерії Золочівського повітового проводу ОУН (12.1943–01.1944), організаційно-мобілізаційний референт Золочівського повітового проводу ОУН (01.1944–?), командир сотні самооборони Краснянського районного проводу ОУН (др. пол. 1944), співробітник референтури СБ Золочівського надрайонного проводу ОУН (кін. 1944 – 07.1945). 6.07.1945 р. у бою важкопораненим захоплений облавниками на прис. Малинівці с. Гологори, помер від ран 10.07.1945р. у тодішньому райцентрі Красне. Місце поховання невідоме.

Останні новини:  ЧС-2026 стане останнім виходом для легенд: кого світ побачить на мундіалі востаннє

Бойовий шлях та формування сотні «Буря»

В грудні 1943 року на теренах округи почали формуватись окружна і повітові боївки польової жандармерії. Зокрема тоді була організована боївка польової жандармерії Золочівського повітового проводу ОУН чисельністю 10 осіб, яка від січня 1944 р. підпорядковувалася безпосередньо Василю Нагірному – «Летуну».




Паралельно із розбудовою регулярних підрозділів УПА на базі місцевих проводів ОУН та під командуванням їх керівників влітку 1944 р. розпочинається формування так званих адміністративних (самооборонних сотень), які мали адміністративнино-господарський характер. Їхніми основними завданнями були: вишкіл новобранців, забезпечення бойових відділів УПА всім необхідним (одягом, зброєю, боєприпасами, продуктами та ін.), охорона населених пунктів від нападу більшовицьких грабіжницьких банд, запобігання окупаційній адміністрації у проведенні будь-яких заходів у селах тощо. Такі сотні самооборони чисельністю були меншими від регулярних відділів УПА і нараховували у своєму складі 80-120 чол. Сотня самооборони Василя Нагірного – «Летуна» (криптонім «Буря»), що діяла у тодішньому Краснянському районі, нараховувала близько 100 чол., поділялася на дві чоти по три рої у кожній. Принцип озброєння таких сотень  був таким же, як і кадрових – на кожен рій припадав один кулемет та 500 патронів до нього, командний склад сотні (сотенний, чотові та ройові) мав на озброєнні автомати, або напівавтоматичні гвинтівки; стрільці були озброєні гвинтівками, здебільшого німецького виробництва. Окрім того сотня мала на озброєнні два 81мм. міномети та фаустпатрони.

Останні новини:  ЧС-2026 стане останнім виходом для легенд: кого світ побачить на мундіалі востаннє

Бій під Трудовачем

9.09.1944 р. енкаведисти, намагаючись взяти під контроль с. Трудовач Краснянського району (тепер – Золочівського р-ну ) (один із центрів повстанського руху в регіоні), кинули на його приборкання оперативний склад райвідділів НКВС та НКДБ і маневрені групи 93 і 104 (за ін. даними – 103) прикордонних загонів. Затримавши у селі велику кількість чоловіків призовного віку, облавники вели їх у райцентр, але при виході із с. Трудовач їх зустріли вогнем підрозділи сотні самооборони Краснянського р-ну «Буря» під командуванням Василя Нагірного – «Летуна», якій на підтримку наспіла сотня УПА «Дружинники ІІ». Відступаючи під натиском повстанських відділів, облавники запалили хати, внаслідок чого згоріла значна частина села. Енкаведисти зазнали значних втрат.

Останні новини:  ЧС-2026 стане останнім виходом для легенд: кого світ побачить на мундіалі востаннє

Сотенному УПА

Пам’яті сотенного УПА Василя Нагірного – «Летуна» та звитяжної сотні «Буря»

Ми стоїмо перед тобою, батьку,

З відкритим серцем, вірою в очах.

Ми знаєм, як тобі буває важко:

Велика ноша на твоїх плечах,

Бо мусиш сам незламний духом бути,

Нерідко підбадьорюючи й нас,

А біль утрати з почуттям спокути

Ти відчуваєш, сливе, повсякчас.

Відповідальний ти за душу кожну,

Що в час важкий довірилась тобі;

Її ведеш крізь темряву ворожу

У нелегкій за волю боротьбі.

У стінах замаскованих криївок,

Надійних схронах хащів лісових

Немає в тебе часу на спочинок,

Немає в тебе свят і вихідних.

Ми за тобою в бій готові стати

За щастя й мир прийдешніх поколінь,

Бо виховав ти не простих солдатів,

А патріотів рідної землі!

Анастасія Лінчук