416
Канадські вчені з’ясували, що коли людина почувається біднішою за оточення, майже всі показники її добробуту часто знижуються. Дослідження ґрунтується на даних проєкту Global Flourishing Study, у якому взяли участь 207 919 людей різного віку — від 18 до 65 років і старших. Через рік після початку близько 62% учасників повторно пройшли опитування, і навіть тоді люди, які спочатку вважали себе менш забезпеченими порівняно з ровесниками, усе ще демонстрували нижчі показники добробуту.
Автори оцінювали шість аспектів життя: щастя й задоволеність життям, психічне та фізичне здоров’я, відчуття сенсу й мети, характер і моральні якості, близькі соціальні стосунки, а також фінансову стабільність. У всіх категоріях сильніше відчуття економічного відставання від оточення було пов’язане з гіршими результатами.
Дослідники наголошують, що йдеться не про саму бідність, а про відносну депривацію — ситуацію, коли людина заробляє менше за людей зі свого оточення зі схожим рівнем освіти та приблизно такого самого віку. Тобто двоє людей з однаковим доходом можуть по-різному оцінювати своє життя залежно від того, як їхній заробіток виглядає на тлі ровесників.
Найсильніший ефект спостерігався у сфері фінансового добробуту. Однак негативні наслідки поширювалися й на інші сфери: люди частіше повідомляли про зниження рівня щастя, погіршення психічного та фізичного здоров’я, послаблення відчуття мети в житті та меншу кількість близьких стосунків. Крім того, у них були нижчі оцінки за показником характеру й чеснот, який відображає здатність чинити правильно у складних ситуаціях і думати про довгострокові наслідки своїх рішень.
Найуразливішою групою виявилися молоді жінки. Учені пов’язують це з так званим подвійним несприятливим ефектом, коли порівняння доходів посилюється через уже наявну нерівність у суспільстві загалом і між чоловіками та жінками зокрема. У літніх чоловіків зв’язок між відчуттям відносної бідності та добробутом виявився найслабшим.
«Заходи, спрямовані на зменшення нерівності доходів і відносної депривації, можуть принести суспільству нематеріальні переваги, яких неможливо досягти лише економічним зростанням або збільшенням багатства», — зазначили автори дослідження.
Водночас дослідники підкреслюють, що робота має спостережний характер. Вона виявляє стійкий зв’язок між відчуттям економічного відставання та зниженням добробуту, але не доводить, що одне безпосередньо спричиняє інше. На результати також могли вплинути чинники, які не враховувалися в опитуванні.
