Світлана Білоножко зізналася, що й через два роки після смерті Віталія Білоножка відчуває його присутність у житті. Вдова артиста розповіла про символічні знаки які періодично їй являються.
Білоножко поділилася особистими переживаннями після втрати чоловіка. За словами жінки, навіть через два роки після смерті Віталія вона постійно відчуває його незриму присутність і підтримку у своєму житті.
В інтерв’ю виданню OBOZ.UA Світлана Білоножко розповіла, що Віталій Білоножко не приходить до неї уві сні, однак вона відчуває його значно глибше – ніби він поруч і допомагає ухвалювати важливі рішення.
Світлана та Віталій Білоножки. Джерело: Facebook
Жінка переконана, що сни з померлими можуть свідчити про внутрішні сумніви або неправильний життєвий шлях, а відсутність таких снів сприймає як знак того, що живе правильно і не зраджує принципам, якими вони керувалися разом.
Світлана Білоножко також звернула увагу на символічні деталі, які супроводжують дні пам’яті чоловіка. За спостереженнями вдови Віталія, 9 січня майже завжди видається важким – і за емоційним станом, і за погодними умовами.
«Щоразу помічаю дивну річ: 9 січня майже завжди дуже важкий день – і за відчуттями, і за погодою. Сильний мороз, холод пронизує все навколо. Але водночас світить сонце – таке ясне, ніби Віталік усміхається з небес», – поділилась Світлана.
Попри сильний мороз і пронизливий холод, у цей день часто світить яскраве сонце, яке вона сприймає як знак присутності Віталія Білоножка і його усмішку з небес.
Зокрема, у кріслі, де він любив сидіти, вона складає нагороди та відзнаки, отримані від військових, вважаючи їх не лише власним досягненням, а й заслугою покійного чоловіка.
Світлана та Віталій Білоножки. Джерело: Facebook
Найсильніше, за словами Світлани Білоножко, вона відчуває підтримку Віталія у моменти сумнівів.
Коли постає перед складним вибором і не знає, як правильно вчинити, рішення з’являється раптово і згодом підтверджується як правильне. Це дає їй відчуття, що хтось невидимо спрямовує і підказує.
У вітальні дому Світлани Білоножко стоїть портрет Віталія Білоножка. Проходячи повз нього, вона подумки звертається до чоловіка і дякує за допомогу.
«Я проходжу повз нього й кажу: «Віталіку, мабуть, це ти мені допоміг». Чи це моє бажання так відчувати? Чи справді мені допомагає? Не знаю… Але це відчуття у мене абсолютно чітке: він зі мною, підказує»
Вона зізнається, що постійно розмовляє з ним у думках і не має жодної миті, коли б не згадувала його. Світлана каже, що відчуття присутності чоловіка настільки сильне, що здається, ніби він поруч завжди – у кожному кроці, рішенні та моменті життя.
Читайте також

5706