241
Через 36 років після перших натяків на наявність сяйв на Нептуні, астрономам нарешті вдалося зафіксувати це загадкове атмосферне явище. Спостереження здійснив космічний телескоп Джеймса Вебба (JWST) за допомогою інфрачервоного світла. Це відкриття не лише доповнює перелік планет Сонячної системи, на яких зафіксовано полярне сяйво, а й відкриває нові сторінки у розумінні динаміки та магнітного поля далекої крижаного гіганта.
Нептун став останнім із чотирьох газових гігантів, на якому підтвердили існування сяйва. До нього схожі явища вже спостерігали на Юпітері, Сатурні й Урані. Втім, виявити їх на Нептуні довго не вдавалося — його магнітне поле сильно нахилене, аж на 47 градусів до осі обертання, що відрізняє планету від Землі і ускладнює спостереження. Вперше на можливість сяйв на Нептуні натякнула ще місія «Вояджер-2» у 1989 році.
Відкриття зробила команда під керівництвом Хенріка Меліна з Університету Нортумбрії, який ще під час роботи у Лестерському університеті почав дослідження. Він зізнається: «Знайти сяйво на Нептуні — це, мабуть, найвеселіший науковий результат у моєму житті». Особливо важливим стало виявлення іонів триводневої молекули (H₃⁺), які завжди асоціюються з полярними сяйвами на інших газових гігантах. Їхня концентрація на Нептуні повністю збіглася з областями, де зафіксували сяйво.
Втім, є ще одна несподіванка. Температура верхніх шарів атмосфери Нептуна знизилася удвічі порівняно з 1989 роком. Це може бути причиною, чому астрономам так довго не вдавалося виявити сяйво — надто слабкий сигнал на фоні холоду. За словами дослідників, це серйозно змінює наше уявлення про динаміку атмосфери цієї далекої планети.
Попереду ще більше відкриттів. У 2026 році JWST проведе місячне спостереження за Нептуном, що дасть змогу відстежити зміни у магнітному полі та атмосфері в реальному часі. Науковці наголошують: досі ми знаємо про Нептун дуже мало, а такі дослідження — наш шанс побачити його справжнє обличчя.
Через 36 років після перших натяків на наявність сяйв на Нептуні, астрономам нарешті вдалося зафіксувати це загадкове атмосферне явище. Спостереження здійснив космічний телескоп Джеймса Вебба (JWST) за допомогою інфрачервоного світла. Це відкриття не лише доповнює перелік планет Сонячної системи, на яких зафіксовано полярне сяйво, а й відкриває нові сторінки у розумінні динаміки та магнітного поля далекої крижаного гіганта.
Нептун став останнім із чотирьох газових гігантів, на якому підтвердили існування сяйва. До нього схожі явища вже спостерігали на Юпітері, Сатурні й Урані. Втім, виявити їх на Нептуні довго не вдавалося — його магнітне поле сильно нахилене, аж на 47 градусів до осі обертання, що відрізняє планету від Землі і ускладнює спостереження. Вперше на можливість сяйв на Нептуні натякнула ще місія «Вояджер-2» у 1989 році.
Відкриття зробила команда під керівництвом Хенріка Меліна з Університету Нортумбрії, який ще під час роботи у Лестерському університеті почав дослідження. Він зізнається: «Знайти сяйво на Нептуні — це, мабуть, найвеселіший науковий результат у моєму житті». Особливо важливим стало виявлення іонів триводневої молекули (H₃⁺), які завжди асоціюються з полярними сяйвами на інших газових гігантах. Їхня концентрація на Нептуні повністю збіглася з областями, де зафіксували сяйво.
Втім, є ще одна несподіванка. Температура верхніх шарів атмосфери Нептуна знизилася удвічі порівняно з 1989 роком. Це може бути причиною, чому астрономам так довго не вдавалося виявити сяйво — надто слабкий сигнал на фоні холоду. За словами дослідників, це серйозно змінює наше уявлення про динаміку атмосфери цієї далекої планети.
Попереду ще більше відкриттів. У 2026 році JWST проведе місячне спостереження за Нептуном, що дасть змогу відстежити зміни у магнітному полі та атмосфері в реальному часі. Науковці наголошують: досі ми знаємо про Нептун дуже мало, а такі дослідження — наш шанс побачити його справжнє обличчя.
