86
Астрономи виявили нову гігантську молекулярну хмару у центральній частині Чумацького Шляху — на ділянці пилових смуг. За допомогою радіотелескопа Green Bank (GBT) було зафіксовано потужні спектральні лінії, що вказали на присутність хмари, якій присвоїли позначення M4.7−0.8. Її маса оцінюється в 160 тисяч сонячних мас, а розміри сягають майже 200 світлових років у довжину.
Такі об’єкти — гігантські молекулярні хмари (GMC) — вважаються найхолоднішими та найбільш щільними зонами в міжзоряному середовищі. Вони складаються переважно з водню і виступають своєрідними «резервуарами» для народження зір. Виявлена хмара розташована приблизно за 23 тисячі світлових років від нас, у тій частині Галактики, яка активно транспортує матерію до її центру.
Температура пилу в середині M4.7−0.8 становить близько-253,15 °C, що свідчить про вкрай холодне середовище. Дослідники також виділили дві цікаві ділянки — «Nexus» та «Filament». Nexus пов’язаний із найсильнішим випромінюванням вуглекислого газу і, ймовірно, є місцем перетину різних потоків газу й пилу. Filament, своєю чергою, витягнутий і має ниткоподібну структуру, що часто трапляється в зонах активного формування зір.
Крім того, вчені виявили потенційні осередки зореутворення — Knot B та Knot E. Один із них, Knot E, нагадує компактну газову краплю з кометоподібною формою, що випаровує матерію у міжзоряний простір. Такі об’єкти потребують додаткового спостереження для підтвердження їх природи. У структурі хмари також наявна оболонкова форма з порожниною всередині та яскравим аміачним обідком, що може свідчити про внутрішню динамічну активність.
Вивчення подібних структур надзвичайно важливе для розуміння механізмів формування зір і еволюції галактик. Аналізуючи склад, морфологію та поведінку гігантських хмар, астрономи уточнюють моделі розвитку галактичної структури, покращують оцінки життєвого циклу зір і вивчають, як такі чинники, як наднові чи турбулентність, впливають на міжзоряний простір. Відкриття M4.7−0.8 стало ще одним важливим кроком у розкритті фізики глибокого космосу.
Астрономи виявили нову гігантську молекулярну хмару у центральній частині Чумацького Шляху — на ділянці пилових смуг. За допомогою радіотелескопа Green Bank (GBT) було зафіксовано потужні спектральні лінії, що вказали на присутність хмари, якій присвоїли позначення M4.7−0.8. Її маса оцінюється в 160 тисяч сонячних мас, а розміри сягають майже 200 світлових років у довжину.
Такі об’єкти — гігантські молекулярні хмари (GMC) — вважаються найхолоднішими та найбільш щільними зонами в міжзоряному середовищі. Вони складаються переважно з водню і виступають своєрідними «резервуарами» для народження зір. Виявлена хмара розташована приблизно за 23 тисячі світлових років від нас, у тій частині Галактики, яка активно транспортує матерію до її центру.
Температура пилу в середині M4.7−0.8 становить близько-253,15 °C, що свідчить про вкрай холодне середовище. Дослідники також виділили дві цікаві ділянки — «Nexus» та «Filament». Nexus пов’язаний із найсильнішим випромінюванням вуглекислого газу і, ймовірно, є місцем перетину різних потоків газу й пилу. Filament, своєю чергою, витягнутий і має ниткоподібну структуру, що часто трапляється в зонах активного формування зір.
Крім того, вчені виявили потенційні осередки зореутворення — Knot B та Knot E. Один із них, Knot E, нагадує компактну газову краплю з кометоподібною формою, що випаровує матерію у міжзоряний простір. Такі об’єкти потребують додаткового спостереження для підтвердження їх природи. У структурі хмари також наявна оболонкова форма з порожниною всередині та яскравим аміачним обідком, що може свідчити про внутрішню динамічну активність.
Вивчення подібних структур надзвичайно важливе для розуміння механізмів формування зір і еволюції галактик. Аналізуючи склад, морфологію та поведінку гігантських хмар, астрономи уточнюють моделі розвитку галактичної структури, покращують оцінки життєвого циклу зір і вивчають, як такі чинники, як наднові чи турбулентність, впливають на міжзоряний простір. Відкриття M4.7−0.8 стало ще одним важливим кроком у розкритті фізики глибокого космосу.
