327
Протягом десяти років команда астрономів збирала й аналізувала дані про падіння метеоритів на Землю, намагаючись простежити їхній шлях до джерела у поясі астероїдів. Використовуючи глобальну мережу камер спостереження за небом та записи громадянських спостерігачів, науковці змогли встановити походження десятків метеоритів і створити перші контури геологічної мапи цього регіону Сонячної системи.
Дослідження показало, що більшість метеоритів, які досягають Землі, народжуються внаслідок зіткнень великих астероїдів у поясі між Марсом і Юпітером. Зокрема, цілий ряд залізистих хондритів має походження зі скупчення уламків, відомого як сімейство Короніс. Вік цих метеоритів збігається з віком астероїдних кластерів, визначеним за розподілом уламків та аналізом впливу космічних променів.
Використовуючи дані про рівень радіоактивних елементів, сформованих під дією космічних променів, вчені змогли датувати момент, коли уламок був вибитий із надр астероїда. З’ясувалося, що частина метеоритів має вік близько шести мільйонів років і походить із кластера Карін у сімействі Короніс, а інші — з групи Короніс2 віком 10−15 мільйонів років.
Цікаво, що окрема група метеоритів потрапила на Землю з дуже крутих орбіт і, ймовірно, походить із сімейства Неле. Ще один кластер — Масалія — виявився джерелом хондритів, вік яких оцінюється у 35 мільйонів років. Науковці також підтвердили, що метеорити з низьким вмістом заліза пов’язані із сімейством Флора, розташованим на внутрішній межі поясу астероїдів.
Особливо вразило дослідників походження L-хондритів — ці метеорити стали свідченням надзвичайно потужного зіткнення, що сталося близько 468 мільйонів років тому. Астероїд Герта, ймовірне джерело цих уламків, має темну поверхню, обпалені породи якої свідчать про вибухову природу цієї давньої космічної катастрофи.
Це дослідження має значення не лише для розуміння історії Сонячної системи, а й для планетарної оборони. Знання про те, з яких регіонів поясу астероїдів походять різні метеорити, допоможе точніше передбачати можливі загрози від астероїдів, що наближаються до Землі. Науковці визнають, що це лише початок великої карти відкриттів, і кожне нове падіння метеорита може стати ключем до розгадки давніх космічних подій.
Протягом десяти років команда астрономів збирала й аналізувала дані про падіння метеоритів на Землю, намагаючись простежити їхній шлях до джерела у поясі астероїдів. Використовуючи глобальну мережу камер спостереження за небом та записи громадянських спостерігачів, науковці змогли встановити походження десятків метеоритів і створити перші контури геологічної мапи цього регіону Сонячної системи.
Дослідження показало, що більшість метеоритів, які досягають Землі, народжуються внаслідок зіткнень великих астероїдів у поясі між Марсом і Юпітером. Зокрема, цілий ряд залізистих хондритів має походження зі скупчення уламків, відомого як сімейство Короніс. Вік цих метеоритів збігається з віком астероїдних кластерів, визначеним за розподілом уламків та аналізом впливу космічних променів.
Використовуючи дані про рівень радіоактивних елементів, сформованих під дією космічних променів, вчені змогли датувати момент, коли уламок був вибитий із надр астероїда. З’ясувалося, що частина метеоритів має вік близько шести мільйонів років і походить із кластера Карін у сімействі Короніс, а інші — з групи Короніс2 віком 10−15 мільйонів років.
Цікаво, що окрема група метеоритів потрапила на Землю з дуже крутих орбіт і, ймовірно, походить із сімейства Неле. Ще один кластер — Масалія — виявився джерелом хондритів, вік яких оцінюється у 35 мільйонів років. Науковці також підтвердили, що метеорити з низьким вмістом заліза пов’язані із сімейством Флора, розташованим на внутрішній межі поясу астероїдів.
Особливо вразило дослідників походження L-хондритів — ці метеорити стали свідченням надзвичайно потужного зіткнення, що сталося близько 468 мільйонів років тому. Астероїд Герта, ймовірне джерело цих уламків, має темну поверхню, обпалені породи якої свідчать про вибухову природу цієї давньої космічної катастрофи.
Це дослідження має значення не лише для розуміння історії Сонячної системи, а й для планетарної оборони. Знання про те, з яких регіонів поясу астероїдів походять різні метеорити, допоможе точніше передбачати можливі загрози від астероїдів, що наближаються до Землі. Науковці визнають, що це лише початок великої карти відкриттів, і кожне нове падіння метеорита може стати ключем до розгадки давніх космічних подій.
