241
Де розташовано колиску сучасної європейської людини — чи не в гірському масиві Швабський Альб? На підтримку такої версії можуть говорити зроблені з бивнів мамонта фігурки віком 40 тисяч років, виявлені в цьому регіоні. Археологи називають знахідки сенсаційними, а ще одне нещодавнє відкриття в карстовій печері Голе-Фельс в околицях Блаубойрена підтверджує це припущення.
Студент-данець під час розкопок знайшов фігурку тварини. Артефакт завдовжки всього шість сантиметрів, голова відсутня. Однак науковці переконані, що йдеться про видру. Професор археології Тюбінгенського університету Ніколас Конард (Nicholas J. Conard) описує цього звірка як «знахідку року».
Археологічна сенсація
І цей предмет не є першим такого роду. Ще в грудні 2003 року команда з Тюбінгенського університету повідомила про знайдені в Швабському Альбі найдавніші витвори мистецтва, створені людиною, — три невеликі фігурки, вирізані з бивнів мамонта. Ці артефакти стали археологічною сенсацією і віхою у вивченні історії людства. На думку дослідників, вік фігурок — від 35 до 40 тисяч років — виокремлює найважливіший етап в історії розвитку людини — вміння зображати образи та фігури.
Близько 45 тисяч років тому людина розумна прийшла зі сходу в регіон Дунаю і спочатку влаштувалася по сусідству з неандертальцями, які жили там. Такого висновку вчені дійшли під час розкопок. Спочатку фахівці припускали, що Homo Sapiens був активнішим на території нинішньої Франції, про що свідчать численні знахідки наскельних малюнків у Франції. Таким чином, фігурки, виявлені в Швабському Альбі, дали змогу по-новому поглянути на розселення і життя людей кам’яного віку в Європі.
Інтерес нацистів до археології
У середині XIX століття археологи вперше досліджували печери Швабського Альба між річками Дунай, Ах і Лоне. На численних ділянках під час розкопок було виявлено кам’яні та кістяні знаряддя, а також прикраси і предмети мистецтва, що розповідають про життя неандертальців та інших ранніх представників роду людей.
Пізніше інтерес до печер виявили націонал-соціалісти, розпочавши розкопки в 1937 році. За цим стояла, зокрема, нацистська організація «Аненербе», завданням якої було «дослідження простору, духу, справ і спадщини нордичної раси». Вони хотіли за допомогою знахідок кам’яного віку довести, що історію людей, які описуються псевдонауковим терміном «арійська раса», можна простежити до такого раннього періоду. Наприкінці серпня 1939-го німецькі археологи відшукали в одній із печер сотні фрагментів слонової кістки. Однак попрацювати з ними не вдалося: почалася Друга світова війна і археологів серед інших призвали на фронт.
Лише 30 років потому фахівцям вдалося відтворити з уламків фігурку людини-лева висотою 31 сантиметр. Можливо, вона зображувала шамана і тим самим вказувала на шаманські практики кам’яного віку.
Тваринний світ далекого минулого
У 1995 році на місці розкопок прибули Ніколас Конард із командою — і робота знову закипіла. Успіх прийшов за вісім років, коли було знайдено три фігурки — голову коня, водоплавного птаха і ще одну людину-лева заввишки лише близько двох сантиметрів.
Більшість фігурок — втричі більші, і в багатьох із них є петелька — для підвішування, зокрема, як прикраси. Фігури тварин, включно з ведмедями, кіньми, печерними левами і мамонтами, дозволяють зробити висновки про тваринний світ Європи кам’яного віку.
Високорозвинена культура
Ще однією цікавою знахідкою стала «Венера з Голе-Фельс», фігурка жінки заввишки близько шести сантиметрів, без голови, з пишними грудьми, великою вагіною і з петелькою. Ймовірно, вона слугувала символом жіночності та родючості. Інші жіночі фігурки, приблизно на десять тисяч років молодші, були знайдені по всій Європі — деякі дослідники підозрюють, що їх використовували для поклоніння божествам материнства.
Про високу культуру людей кам’яного віку свідчать й інші знахідки, наприклад, прикраси та флейта з кісток лебединої шиї, що вважається найстарішим музичним інструментом у світі. Тепер ми знаємо: наші пращури були аж ніяк не дурними печерними людьми, а мисливцями і збирачами, що володіли високим рівнем духовності і здатністю виражати себе в мистецтві та музиці.
А ось що означає нещодавно знайдена видра, залишається предметом дискусій. Можливо, її творці захоплювалися здатністю цього хижого ссавця ловити рибу. «У той час люди з’їдали багато риби», — каже Ніколас Конард. Але вчений не збирається спиратися лише на символи. Фігурка, без сумніву, показує, «що ті, хто жив у ту епоху, набагато більше цікавилися водними тваринами, ніж ми думали», підкреслив археолог на презентації знахідки.
У 2017 році печери в долині Дунаю і Лоне було занесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Розкопки в Швабському Альбі тривають попри екскурсії. Кожна нова знахідка наближає людство до розуміння життя представників кам’яної доби.
