Над світом нависла велика загроза підвищення рівня моря.
Крижаний керн GISP2 пробурили 1993 року. Вчені ретельно вивчили його лід і породу, але ніхто не заглядав у змішані відкладення на дні. Це було пов’язано з тим, що донедавна ідея про те, що Гренландія була вільною від льоду в недавньому геологічному минулому, здавалася дуже надуманою.
«Ми побачили скам’янілості буквально протягом першої години, можливо, півгодини роботи над ними», — заявив провідний автор дослідження Пол Бірман, професор наук про навколишнє середовище в Університеті Вермонта.
Вчені з подивом виявили у шарі ґрунту деревину верби, спори колоскового моху, гриби, складне око комахи та макове насіння – все це разом вказує на існування екосистеми тундри.
Якщо льоду не було в центрі острова, це означає його відсутність і на більшій частині Гренландії. А це вказує на суттєві проблеми для Землі в умовах сучасного потепління, пов’язаного з використанням викопного палива.
Вчені вважають, що якщо викиди парникових газів не скоротити, крижаний покрив Гренландії може розтанути протягом наступних століть чи тисячоліття. А це спричинить підвищення рівня моря на сім метрів.
«Сотні мільйонів людей по всьому світу втратять своє житло», — заявив Бірман.
Висновки вчених ґрунтуються на двох нещодавніх відкриттях. У 2016 році вчені вивчили породу з керну GISP2 і дійшли висновку, що її вік не перевищує 1,1 мільйона років. Їхнє моделювання також показало, що якщо лід розтанув у центрі Гренландії, то втратило його 90% острова.
Але ці висновки заперечувалися, оскільки вважалося, що Гренландія була вкрита льодом протягом останніх мільйонів років. У 2019 році Бірман та міжнародна група повторно досліджували інший крижаний керн, цього разу вилучений із покинутої військової бази США Camp Century недалеко від узбережжя Гренландії у 1960-х роках. Вони виявили в ньому не лише осадову породу, а й листя та мох.
Використавши методи датування, доступні їм, вчені дійшли висновку, що цього льоду не було ще 416 тисяч років тому.
Виявлення органічної речовини в керні, взятому поблизу узбережжя, спонукало Бірмана повернутися до керна 1993 року. Він хотів зрозуміти, чи зможе виявити аналогічний матеріал. І його виявлення підтвердило те, що вчені вивели за допомогою моделей та розрахунків.
«Лід мав зникнути, бо інакше не було б ні рослин, ні комах, ні ґрунтових грибків. Тепер ми точно знаємо, що крига зникла не тільки в Кемп-Сенчурі, але і в GISP2, прямо в центрі крижаного щита. Тепер ми знаємо, що весь крижаний щит уразливий до танення», — сказав Бірман.