241
Зубний наліт цього роду людей розкриває подробиці їхнього повсякденного життя, які вельми здивували дослідників, пише Успіх in UA.
При згадці неандертальців, як правило, в голові виникає картинка людини з велетенським кийком у руках, примітивним кольє на шиї та одягом і шкурами тварин. Протягом багатьох років дослідники намагалися спростувати цей погляд, проте їм раз у раз не вистачало доказів, схоже, тепер усе змінилося.
У новому дослідженні вчені витягли стародавню ДНК зі збережених зубних каменів неандертальців і змогли отримати більше даних про їхнє повсякденне життя, зокрема дієту і здоров’я. Також учені дізналися більше про взаємодію, поведінку, культуру і знання цього роду людей — результати вельми здивували вчених, повідомляє focus.
Австралійські дослідники зосередилися на зубному камені, оскільки він зберігає давню ДНК мікроорганізмів, вірусів, харчів та іншого біологічного матеріалу, який проходить через рот людини. Так зубний камінь фактично є джерелом інформації для вчених, які вивчають стародавню ДНК, яку вони можуть виявити тисячі років потому.
За словами директора Австралійського центру стародавньої ДНК Алана Купера, вони з командою вивчили зубний камінь двох неандертальців із печери Ель-Сідон в Іспанії та одного неандертальця з печери Спі в Бельгії. Результати показали відмінності в раціоні, які корелювали зі змінами в їхньому мікробіомі.
Наприклад, неандерталець із печери Спі харчувався великою дичиною, такою як шерстисті носороги та дикі муфлони, а також грибами, які, до речі, ми споживаємо досі. Натомість неандертальці з Ель-Сідрона не вживали м’яса: у їхньому раціоні були присутні кедрові горіхи, мох, кора дерев, гриби та трав’янисті матеріали.
Ці результати також корелюють із місцевістю, де мешкали неандертальці: печера Спі була розташована в степовому краю, населеному мегафауною, тоді як Ель-Сидрон розташована в густому лісі, де не було настільки різноманітного вибору здобичі.
Однак найцікавішим виявилося зовсім не розкриття дієти неандертальців, хоч раніше вченим і не вдавалося розкрити конкретні види, якими харчувалися неандертальці. Увагу вчених привернув жахливий зубний абсцес одного з іспанських неандертальців. Його зубний камінь також містив ДНК серйозного шлунково-кишкового паразита, а тому він, ймовірно, страждав від хронічного захворювання.
Дивовижним виявилося те, що цей неандерталець, найімовірніше, лікував свої хвороби природними засобами: у нього знайшли сліди ДНК тополі, кора і бруньки якої є природним джерелом аспірину, а також плісняви Penicillium, джерела першого у світі антибіотика, пеніциліну.
Зазначимо, що Penicillium широко поширений у навколишньому середовищі, а тому вчені припускають, що стародавня людина, ймовірно, харчувалася рослинністю, яка гнила, а також містила й низку інших плісняв. У результаті вчені вважають, що неандертальці, ймовірно, могли використовувати природні антибіотики, щоб виліковувати свої хвороби.
Результати дослідження натякають на те, що неандертальці володіли великими знаннями про методи лікування недуг і, таким чином, значно змінюють наш погляд на їхню культуру і поведінку. Крім того, вони також показують, що стародавні бактерії на зубах тепер можуть відкрити нам абсолютно нове вікно в поведінку стародавніх гомінідів і походження наших власних мікробіомів.
