Прозоре скло душової кабіни виглядає ефектно лише доти, доки на ньому не висихають десятки крапель води. У регіонах із жорсткою водою на поверхні швидко з’являються білі сліди кальцію, до яких додаються залишки мила й шампуню. Якщо чекати кілька тижнів, тонка плівка перетворюється на щільний матовий наліт, який уже складно прибрати звичайним засобом для скла.

Найпростіша профілактика — гумовий скребок після кожного душу. Кілька рухів прибирають більшість води ще до того, як вона висохне й залишить мінеральний слід.
Якщо наліт уже з’явився, використовують слабкий розчин оцту з водою. Його наносять на скло, залишають ненадовго й протирають м’якою губкою.
Кислоті потрібен час на контакт
Спроба одразу стерти старий вапняний наліт часто не працює. Розчину потрібно кілька хвилин, щоб почати розчиняти мінеральні відкладення.
На вертикальній поверхні засіб швидко стікає, тому можна змочити ним паперовий рушник або серветку й прикласти до проблемної ділянки.
Металеву губку використовувати не варто. Навіть якщо подряпина спочатку майже непомітна, з часом у ній накопичується ще більше нальоту.
Фурнітура може бути чутливою до кислоти
Хромовані, чорні матові або декоративні профілі іноді мають покриття, яке не любить тривалий контакт із оцтом. Тому засіб краще наносити лише на скло й не залишати на металевих деталях.
Після очищення поверхню промивають чистою водою й витирають насухо мікрофіброю. Це допомагає прибрати залишки кислоти й уникнути нових розводів.
Якщо вода дуже жорстка, повністю запобігти появі слідів складно. Але регулярне видалення крапель займає менше хвилини й значно відсуває момент, коли доведеться очищати товстий шар.
Скло також довше залишається прозорим, якщо ванна нормально вентилюється й волога не висить у повітрі годинами після душу.

2100