1732
Незвичайний природний експеримент часів Другої світової війни показав можливий зв’язок між кількістю цукру на самому початку життя й здоров’ям мозку через багато десятиліть. Люди, які перші два роки життя провели під британським нормуванням цукру, мали приблизно на 23% нижчий ризик деменції та на 28% нижчий ризик хвороби Альцгеймера, ніж ті, чиє раннє дитинство припало на період після скасування обмежень.
Перші 1000 днів — від зачаття приблизно до другого дня народження — є особливо швидким періодом розвитку мозку й інших органів.
Саме тому епідеміолог Jiazhen Zheng та його колеги вирішили перевірити, чи може харчування в цей час залишати довготривалий слід.
Для експерименту не потрібно було спеціально обмежувати цукор дітям. Історія вже створила майже унікальну ситуацію.
Під час і після Другої світової війни у Великій Британії діяла система rationing.
Для цукру державний ліміт становив близько 41 грама на день на людину — приблизно стільки містить одна сучасна банка солодкої газованої води об’ємом 12 унцій.
У вересні 1953 року нормування цукру скасували. Споживання різко зросло, тоді як доступність багатьох інших продуктів і загальна економічна ситуація змінилися значно менше.
Це дозволило порівняти людей, народжених незадовго до й незадовго після зміни політики.
Команда використала дані майже 65 тисяч учасників UK Biobank.
Ці люди були внутрішньоутробно, немовлятами або маленькими дітьми між липнем 1942 і червнем 1954 року.
Після врахування способу життя, соціально-економічного статусу й інших захворювань раннє життя під цукровим rationing було пов’язане з приблизно 23% нижчим ризиком деменції.
Для Alzheimer’s disease різниця становила близько 28%.
Автори також побачили градієнт: чим довше перша тисяча днів людини збігалася з періодом rationing, тим нижчим був майбутній ризик.
Робота не доводить, що цукор безпосередньо пошкоджує мозок немовляти й через 70 років спричиняє деменцію.
Можливими посередниками є метаболічне здоров’я. Надлишок цукру в ранньому житті може впливати на ризик ожиріння, діабету й високого тиску, а всі вони вже відомі як фактори ризику когнітивного погіршення.
Є й інші потенційні відмінності між поколіннями до й після скасування rationing, які неможливо повністю виключити.
Дослідження також не встановлює конкретну «безпечну» кількість цукру для дитини.
Його головна цінність у тому, що історична зміна політики дала можливість побачити довготривалу асоціацію, яку майже неможливо перевірити у звичайному рандомізованому експерименті.
https://www.sciencenews.org/article/more-sugar-early-life-dementia-risk
