1394
Печера Cova de les Dones поблизу Валенсії виявилася одним із найважливіших римських печерних святилищ, відомих археологам. Під час нових досліджень тут зафіксували понад 120 латинських написів — більше, ніж у будь-якому іншому відомому печерному комплексі Римської імперії. Особливо інтригують п’ять написів, у яких згадується загадкова «Пані» — невідоме жіноче божество або культова постать, ім’я якої дослідникам ще належить з’ясувати.
Печера розташована в східній Іспанії й має довгу історію використання. Сліди людської присутності тут сягають щонайменше 24 тисяч років, а на стінах є палеолітичні малюнки. Значно пізніше, у римський період, печера знову набула сакрального значення.
Археологи вважають, що активна ритуальна діяльність припадає переважно на I–II століття нашої ери. У цей час регіон був частиною Римської імперії, але місцеві релігійні традиції часто змішувалися з римськими культами.
На стінах печери дослідники задокументували імена, короткі фрази, присвяти й символи. Частина написів виконана на латині, а частину ще потрібно повністю дешифрувати через погане збереження та нашарування.
Найбільший інтерес викликали згадки про жіночу постать, яку тексти називають Domina — «Пані». В одному з написів поруч з’являється слово Malaci, яке може бути ім’ям, епітетом або географічною вказівкою.
Поки немає впевненості, чи йдеться про відоме римське божество під місцевим ім’ям, про синкретичний культ або про окрему богиню, яка шанувалася лише в цьому регіоні.
Археологічний контекст підсилює версію про жіночий культ. У печері знайдені прикраси, фрагменти посуду, веретенні пряслиця та інші предмети, які можуть бути пов’язані з участю жінок у ритуалах.
Важливу роль могли відігравати природні водойми всередині печери. У римській релігійній практиці джерела, печери та підземні води часто мали сакральне значення й могли бути місцями принесення дарів.
Раніше в Cova de les Dones уже знаходили римську монету часів імператора Клавдія, застряглу у тріщині між скелею та сталактитом. Її розташування дозволило припустити, що монету навмисно залишили як підношення.
Нова кількість написів змінює масштаб інтерпретації. Йдеться вже не про випадкові відвідування, а про місце, яке протягом тривалого часу могло виконувати функцію організованого святилища.
Дослідники продовжують документувати тексти за допомогою цифрової фотограмметрії та інших методів. Частина написів настільки слабка, що її неможливо надійно прочитати неозброєним оком.
Подальша робота має показати, ким була загадкова «Пані» й чи можна пов’язати її з іншими культами Іберійського півострова. Поки печера залишається рідкісним місцем, де майже 25 тисяч років людської історії буквально нашаровані на одних і тих самих стінах.
