Антрополог пропонує об’єднати австралопітеків і парантропів у рід Homo

Дослідник вказує, що нові знахідки та методи еволюційного й генетичного аналізу «розмивають» межі між цими групами. Вони демонструють, що відмінності в поведінці та екології, які раніше використовували для розділення родів, дедалі важче підтримувати.

Особливо проблемним Тоул називає рід Australopithecus. Філогенетичні дослідження неодноразово показували, що він є немонофілетичним, тобто не об’єднує одного спільного предка та всіх його нащадків. У сучасній біології саме монофілія вважається критерієм «правильного» таксону, тож Australopithecus, за словами автора, фактично перетворився на «таксономічний кошик для сміття».

Малі мозки, великі зуби і розмиті межі

Традиційно рід Homo відрізняли від інших гомінінів за великим мозком і використанням знарядь праці. Але, як наголошує Тоул, ці критерії вже не працюють.

Відкриття таких видів, як Homo naledi та Homo floresiensis, показали, що до Homo можуть належати й істоти з відносно невеликим мозком, які все ж класифікуються разом із людьми. Це підриває уявлення про великий мозок як про чітку межу між Homo та іншими родами.

З іншого боку, вид Australopithecus garhi продемонстрував розміри зубів, які перевищують навіть наймасивніші зразки парантропів (Paranthropus), що ще більше розмиває морфологічні відмінності між родами Australopithecus і Paranthropus.

Усе це, за версією Тоула, свідчить, що нинішні таксономічні межі не відображають реальної складності еволюційних зв’язків.

Уроки від сучасних приматів

Щоб підкріпити свою пропозицію, Тоул звертається до прикладу сучасних приматів, зокрема павіанів та їхніх родичів. Генетичні дослідження показали, що між близькими родами цих тварин відбувалося значне схрещування.

На думку дослідника, гомінінові роди, які існували в межах останніх кількох мільйонів років, особливо вразливі до подібної «нестабільності». Потоки генів між близькими лініями можуть зберігатися ще кілька мільйонів років після їхнього початкового розходження, що ускладнює проведення чітких меж між родами.

Як виглядатиме нова схема

У своїй роботі Тоул пропонує розширити рід Homo, включивши до нього види, які нині відносять до Australopithecus і Paranthropus. У такому варіанті рід Homo простягатиметься назад приблизно на 4–5 мільйонів років.

Відправною точкою він пропонує вважати розгалуження, пов’язане з видом Australopithecus anamensis. Цю еволюційну «вилку» Тоул описує як одну з небагатьох ділянок, де в палеоантропології існує відносний консенсус.

Також він пропонує переосмислити вищі таксони. Плем’я Hominini у його схемі стає пан-Homo кладою, яка охоплює як лінію шимпанзе (Pan), так і людську. Усередині неї виділяється нова підтриба Hominina, що стосується безпосередньо людської гілки.

Суперечки та можливі наслідки

Об’єднання трьох родів в один неминуче викличе дискусії. Багато дослідників вважають відмінності між Homo та Paranthropus біологічно значущими, адже ці групи йшли різними еволюційними шляхами та мали різні дієти й адаптації.

Тоул визнає, що така реформа зітре звичні межі, але вважає це виправданим кроком. На його думку, перекласифікація видів Australopithecus і Paranthropus у межах Homo дасть більш цілісне уявлення про нашу еволюційну історію та зменшить потребу постійно переглядати назви таксонів із появою нових знахідок.

Він підкреслює, що чим більше ми дізнаємося про наших предків і близьких викопних родичів, тим очевиднішою стає складність і нелінійність «родового дерева» людини. Розширений рід Homo, за його задумом, дозволить враховувати цю різноманітність, не вдаючись до безкінечних таксономічних перестановок.

Робота Яна Тоула під назвою «Clades, Grades, and the Genus Problem: A Case for Revising Hominin Taxonomy» опублікована в журналі American Journal of Biological Anthropology і пропонує рамку для майбутніх дискусій про те, як найточніше описати наше місце в еволюції приматів.

Антрополог пропонує об’єднати австралопітеків і парантропів у рід Homo з’явилася спочатку на Цікавості.

cikavosti.com