209
У деяких глибоководних вудильників маленький самець після зустрічі з набагато більшою самкою кусає її, а потім його тканини та кровоносна система зливаються з її організмом. Він отримує поживні речовини від самки й назавжди залишається поруч як готовий до розмноження партнер. Нова математична модель пояснює, чому така надзвичайна стратегія могла виникнути лише в частини видів.
Глибоководних вудильників дуже складно спостерігати у природному середовищі, оскільки вони живуть на глибинах у сотні або тисячі метрів. Тому Такеакі Сатов і Гаку Такімото з Токійського університету вирішили дослідити походження сексуального паразитизму за допомогою моделі життєвого циклу.
Головне питання полягало в тому, чи достатньо лише рідкісних зустрічей між партнерами, щоб пояснити появу постійного злиття. Модель описувала зустрічі самців і самок, імовірність постійного прикріплення, успіх розмноження, виживання та передачу відповідної стратегії наступним поколінням.
Постійний партнер має і переваги, і високу ціну
Для самця головна перевага очевидна: знайшовши самку один раз, він більше не ризикує залишитися без партнера у величезному просторі глибокого океану. Коли самка готова нереститися, самець уже поруч.
Однак після злиття він втрачає можливість спаровуватися з іншими самками. Самка теж платить за цю стратегію: її організм витрачає ресурси на підтримання прикріпленого самця, що може зменшувати кількість потомства протягом життя і навіть впливати на її виживання.
Моделювання показало, що постійний сексуальний паразитизм стає вигідним лише тоді, коли перевага гарантованого партнера перевищує ці витрати. Сам факт того, що зустрічі у глибокому морі рідкісні, виявився недостатнім поясненням.
Це допомагає зрозуміти, чому більшість інших глибоководних риб не перейшли до такої стратегії, хоча теж мають труднощі з пошуком партнера. Для них баланс витрат і вигод, імовірно, складається інакше.
Автори вважають, що наступним кроком має бути пошук біологічних особливостей саме тих ліній вудильників, у яких постійне злиття стало можливим. Модель пояснює еволюційну логіку, але не всі фізіологічні передумови цієї незвичайної системи.
Джерело: Phys.org / University of Tokyo
