4360
Морозильна камера дозволяє зберігати продукти дуже довго, але низька температура не робить їх безстроковими й не виправляє помилки з пакуванням. Під час ревізії експерти радять насамперед перевірити тріснуті банки, продукти з сильним морозильним опіком, повторно розморожену їжу, старий лід, непідписане м’ясо та пакунки, на які потрапив сік сирого м’яса.
1. Тріснуті скляні банки. Рідина під час заморожування розширюється, тому переповнена скляна тара може дати тріщину. Якщо пошкодження вже з’явилося, продукт краще не використовувати: дрібні уламки скла можуть потрапити всередину непомітно.
Для заморожування супів, бульйонів і соусів у склі потрібно залишати достатньо вільного простору. Також гарячу їжу спочатку охолоджують у холодильнику, а вже потім переносять у морозильну камеру.
2. Продукти з сильним морозильним опіком. Сухі світлі або сірувато-коричневі ділянки виникають, коли продукт втрачає вологу через контакт із повітрям. Сам по собі морозильний опік не обов’язково робить їжу небезпечною, але суттєво псує її смак і текстуру.
Якщо пошкоджена невелика ділянка м’яса, її можна зрізати. Якщо суха поверхня охопила майже весь продукт, якість буде настільки низькою, що зберігати його далі часто немає сенсу.
3. Їжа, яка частково розморожувалася. Велика кількість льоду всередині упаковки може свідчити про температурні коливання, але самі кристали ще не означають псування. За рекомендаціями USDA продукт можна повторно заморозити, якщо він усе ще містить кристали льоду або залишався холоднішим приблизно за +4 °C.
Інша ситуація — швидкопсувна їжа, яка перебувала вище цієї температури понад дві години. Її безпечніше викинути, а не визначати придатність за запахом чи смаком.
4. Старі кубики льоду. Відкрита форма з льодом поступово вбирає запахи інших продуктів. Якщо кубики лежать місяцями й уже мають сторонній присмак, краще їх викинути, а форму добре вимити.
5. Невідоме м’ясо без дати. Пакунок, про який ніхто не пам’ятає, що саме всередині й коли його заморозили, складно нормально використовувати. Перед заморожуванням м’ясо краще підписувати: назва продукту та дата займають кілька секунд, але потім значно спрощують контроль запасів.
Герметичне пакування теж важливе. Тонка магазинна плівка часто пропускає повітря, тому для тривалого зберігання краще використовувати пакет для заморожування або відповідний контейнер.
6. Продукти, на які потрапив сік сирого м’яса. Якщо упаковка протекла й рідина забруднила готову їжу, питання вже стосується харчової безпеки. Особливо ризиковані продукти, які потім не проходитимуть достатню термічну обробку.
Після такої ситуації поверхні морозилки потрібно очистити й продезінфікувати, а сире м’ясо надалі зберігати у надійно закритій тарі, бажано окремо від готових продуктів.
Найпростіша система — підписувати все, що потрапляє у морозилку, а нові пакунки класти позаду старих. Тоді запаси використовуються у зрозумілому порядку, а загадкових пакетів, які лежать роками, стає значно менше.
