2657
Ущільнення ґрунту часто залишається непомітним, доки надземна частина рослини ще виглядає відносно нормально. Нове тепличне випробування на 17 видах культур показало, що першою на підвищення міцності ґрунту нерідко реагує саме коренева система, а видимі зміни пагонів з’являються пізніше. Для більшості досліджених культур перші ознаки пригнічення росту фіксували приблизно біля позначки 1 мегапаскаль.
Дослідники працювали з глинисто-суглинковим ґрунтом, який ущільнювали та пакували у ПВХ-труби. Насіння висівали безпосередньо в підготовлений субстрат, а рослини вирощували в контрольованих умовах. Полив організували так, щоб нестача води не впливала на результат і можна було окремо оцінити саме механічний опір ґрунту.
Через 35 днів після сівби вимірювали біомасу коренів і надземної частини. Толерантність до ущільнення визначали за індексом конуса — показником, який отримують пенетрометром. Дослідників цікавив рівень міцності ґрунту, за якого ріст коренів або пагонів зменшувався на 10 відсотків порівняно з неущільненим варіантом.
Результати показали значні відмінності між культурами. У більшості видів негативна реакція ставала помітною приблизно при 1 МПа, але межа не була однаковою для всіх. Коренева система загалом виявилася чутливішою: вона могла втрачати темп росту ще до того, як це ставало очевидним за листям і пагонами.
Які культури реагують першими
Найбільш чутливими в умовах випробування були дурумна пшениця, ріпак, люпини, люцерна та нут. Помірну толерантність продемонстрували хлібна пшениця, овес, голубиний горох і соя. Найкраще підвищену міцність ґрунту переносили соняшник, сафлор і сорго — їхні корені та надземна частина довше зберігали ріст за сильнішого ущільнення.
Дослідники окремо звернули увагу на те, що корені й пагони в межах одного виду не завжди реагують однаково. У люцерни, сої та соняшнику коренева система була толерантнішою за надземну частину. У сорго, люпинів, машу, кінських бобів, вівса, сочевиці та олійної редьки, навпаки, пагони виявилися стійкішими, ніж корені.
Автори підкреслюють, що ці результати отримані в реконструйованих ґрунтових кернах. У реальному полі структура складніша: там є старі кореневі канали, біопори, тріщини, сліди обробітку та інші природні шляхи, якими коріння може обходити щільні шари. Саме тому тепличний результат не можна механічно переносити на кожне поле.
Наступний етап досліджень передбачає роботу з інтактними польовими кернами, щоб порівняти реакцію культур у природнішій структурі землі. Це має допомогти зрозуміти, наскільки лабораторно встановлені межі ущільнення відповідають реальним умовам.
Практичне значення роботи полягає в тому, що навіть за достатнього поливу й живлення механічний опір ґрунту може сам по собі обмежувати розвиток. А різна реакція видів дає додаткову інформацію для вибору культур у сівозміні на ділянках, де існує ризик ущільнення.
https://agrarii-razom.com.ua/news-agro/teplichni-viprobuvannya-bilshist-kultur-pochinayut-vtrachati-rist-za-ushilnennya-gruntu
