2284
В Австрії розгорнулася дискусія навколо можливості закріпити на конституційному рівні заборону так званого «політичного ісламу». Ініціатори наголошують, що мова йде не про обмеження ісламу як релігії, а про протидію політичним рухам, які використовують релігійну ідентичність для зміни державного устрою.
Урядові кола розглядають механізм, який дозволив би чіткіше відокремити свободу віросповідання від політичної діяльності організацій, що можуть виступати проти демократичних принципів, верховенства права або рівності громадян.
Прихильники такого підходу підкреслюють, що мусульмани мають повне право молитися, відвідувати мечеті, виховувати дітей у своїй вірі та публічно сповідувати релігію. Обмеження, за їхнім задумом, повинні стосуватися лише політичних проєктів, які ставлять релігійні норми вище Конституції.
Критики ініціативи застерігають, що саме поняття «політичний іслам» може бути юридично нечітким. Якщо визначення буде надто широким, під обмеження можуть потрапити легальні громадські або релігійні організації.
Австрія вже кілька років проводить жорсткішу політику щодо радикальних мереж та іноземного фінансування релігійних структур. Після терористичних атак у Європі влада значно посилила контроль за організаціями, які підозрюються у поширенні екстремістської ідеології.
Конституційний рівень означав би значно складнішу процедуру ухвалення. Для таких змін потрібна широка політична підтримка, а формулювання повинні відповідати європейським нормам захисту прав людини.
Юристи також звертають увагу, що існуюче кримінальне законодавство вже дозволяє переслідувати заклики до насильства, тероризм або діяльність, спрямовану на повалення конституційного ладу. Тому нове правило має чітко пояснити, яку саме прогалину воно закриває.
Дебати ще перебувають на політичному етапі. Остаточного тексту конституційної поправки немає, а її майбутнє залежатиме від того, чи зможе уряд знайти формулювання, яке одночасно посилює безпеку і не порушує свободу віросповідання.
