Російські військові намагаються додатково захистити стратегічну радіолокаційну станцію «Воронеж-ДМ» у Калінінградській області від можливих атак далекобійних безпілотників. На свіжих супутникових знімках над частиною об’єкта помітні великі захисні сітчасті конструкції.

РЛС розташована на території колишнього аеродрому «Дунаївка» поблизу Піонерського, на північний захід від Калінінграда. Станція входить до російської системи раннього попередження про ракетний напад і має стратегічне значення для контролю великої частини повітряно-космічного простору.
Заявлена дальність виявлення цілей для станцій цього типу сягає приблизно шести тисяч кілометрів. Калінінградський «Воронеж-ДМ» орієнтований на західний напрямок і, за відкритими характеристиками, може контролювати сектор від частини Південної Європи до акваторії Атлантичного океану.
Станція працює в дециметровому діапазоні. Аналітики припускають, що вона здатна одночасно відстежувати сотні об’єктів, зокрема балістичні та крилаті ракети.
Поява сіток над об’єктом привернула увагу через попередні українські удари по російських системах раннього попередження. У травні 2024 року було пошкоджено одну зі станцій сімейства «Воронеж» поблизу Армавіра у Краснодарському краї.
Після початку систематичних ударів безпілотниками по російських військових та промислових об’єктах Москва почала масово використовувати сітчасті конструкції. Ними намагаються захищати резервуари нафтобаз, елементи нафтопереробних заводів, літаки на аеродромах та окремі радіолокаційні системи.
Такі конструкції не створюють повноцінного захисту від усіх засобів ураження, однак можуть ускладнювати пряме влучання безпілотника у найбільш чутливі елементи об’єкта або змушувати апарат підриватися на певній відстані від обладнання.
Раніше аналітики також повідомляли про зміни в розміщенні російських радіолокаційних станцій поблизу кордону з Фінляндією. Частину комплексів малої висоти Росія перекидала на інші напрямки, що пов’язували з необхідністю посилювати захист від українських далекобійних дронів.
РЛС у Калінінградській області залишається одним із ключових елементів російської системи попередження про ракетний напад на західному напрямку. Саме тому поява додаткових фізичних засобів захисту свідчить про те, що російська сторона враховує можливість атак і на настільки стратегічно важливі об’єкти.

1991