1780
Солодкий перець може вже досягти характерного для сорту розміру й залишатися зеленим ще досить довго. Це нормальна стадія технічної стиглості: червоний, жовтий або помаранчевий колір формується пізніше, під час біологічного дозрівання. Наприкінці сезону процес часто сповільнюється через прохолодні ночі, недостатнє освітлення та перевантаження куща плодами.
Насамперед потрібно врахувати сорт. Частина перців у стиглому стані справді залишається зеленою, тому чекати обов’язкового почервоніння від кожної рослини не варто. Якщо сорт повинен змінювати колір, але цього не відбувається, оцінюють умови вирощування.
Зайве листя може затінювати плоди
Сильно загущений кущ отримує менше світла всередині. Окремі листки, які повністю закривають великі плоди, можна акуратно прибрати. Водночас не можна масово обривати всю зелену масу: листя потрібне для фотосинтезу й саме забезпечує дозрівання.
Наприкінці сезону також прибирають зовсім пізні квітки й дрібну зав’язь, яка вже не встигне сформувати повноцінний перець. Так рослина витрачає менше ресурсів на нові плоди й більше — на ті, що вже досягли нормального розміру.
Великі зелені перці можна частково збирати у технічній стиглості. Це зменшує навантаження куща й дає решті плодів більше шансів дозріти до похолодання.
Калій важливіший за надлишок азоту
Під час дозрівання не варто стимулювати сильне нарощування листя азотними добривами. Для плодоносного перцю важливіше збалансоване живлення з достатньою кількістю калію.
Полив має залишатися рівномірним. Різке пересихання, а потім рясне заливання створює стрес і може призвести до проблем із плодами. У прохолодні ночі земля висихає повільніше, тому літній графік поливу поступово коригують.
Якщо наближається значне похолодання, великі плоди можна зняти зеленими й використати в їжу. Намагатися будь-якою ціною залишити їх на кущі до повної біологічної стиглості не завжди має сенс, особливо коли теплого часу вже мало.
