Популярні острови Середземномор’я влітку дедалі частіше асоціюються не лише з морем, а й із чергами, переповненими пляжами та дорогим житлом. Водночас у Європі залишаються острови, де туристичний ритм набагато спокійніший. Читачі британського видання зібрали власні улюблені напрямки — від Хорватії та Греції до Ірландії, Швеції й Естонії.

Хорватський Црес приваблює тим, чого бракує багатьом розкрученим курортам: простором. Острів має скелясте узбережжя, невеликі поселення й дороги, де туристичний потік не відчувається постійно. Тут можна поєднати пляжний відпочинок із поїздками селами та прогулянками вздовж узбережжя.
Ірландський острів Валентія пропонує зовсім іншу атмосферу. Замість середземноморської спеки — Атлантика, зелені схили, вітер і невеликі пляжі. Його обирають не заради типового курортного відпочинку, а заради пейзажів і відчуття віддаленості від великих міст.
Греція й Франція теж мають тихіші альтернативи
Грецький Карпатос значно менш розкручений, ніж Санторіні або Міконос. Тут збереглися традиційні села, а пляжі не всюди перетворені на щільні ряди лежаків. Острів підходить мандрівникам, які хочуть поєднати море з місцевою культурою.
Французький Іль-де-Сен має ще радикальніший формат — на острові практично немає автомобільного руху. Сюди прибувають поромом, після чого головним способом пересування стає ходьба. Штормова Атлантика, невисока забудова й вузькі вулиці створюють зовсім інший образ Франції, ніж Лазурний берег.
Італійський Ліпарі, найбільший з Еолійських островів, поєднує море з історичними пам’ятками й живим містом. Він відоміший за деякі інші напрямки зі списку, але все ще може бути спокійнішою альтернативою найбільш переповненим курортам материкової Італії.
Від вулканів до тупиків і метеоритних кратерів
Іспанська Ла-Грасіоса біля Лансароте відома майже незабудованими пейзажами й повільним ритмом. Там небагато асфальтованих доріг, а головними враженнями стають вулканічні краєвиди, океан і невеликі пляжі.
Валлійський Скомер приваблює зовсім іншою причиною — птахами. Острів відомий колоніями атлантичних тупиків, тому сюди їдуть за спостереженням за природою, а не за класичною пляжною відпусткою.
Шведський Готланд поєднує середньовічну архітектуру, кам’янисті узбережжя та незвичайні природні формації. Естонський Сааремаа цікавий метеоритними кратерами, лісами та невеликими містами й підійде тим, хто не шукає сильної спеки.
Головна перевага таких напрямків — не абсолютна відсутність туристів. У високий сезон люди будуть скрізь. Різниця у масштабі й типі подорожі: замість нескінченних черг до відомих фотолокацій мандрівник отримує більше простору для прогулянок і спокійнішого знайомства з місцем.
https://www.theguardian.com/travel/2026/aug/28/readers-favourite-unsung-european-islands-holidays

1762