3861
Восени на ділянці накопичується багато листя, бадилля, трави та дрібних гілок, і значну частину цієї органіки можна перетворити на корисний компост. Проте далеко не всі відходи підходять для домашньої компостної ями. Деякі з них здатні зберегти хвороби, бур’яни або навіть забруднити майбутнє добриво.
Насамперед не варто класти в компост хворі рослини та заражене бадилля. Якщо томати, картопля чи інші культури були уражені фітофторозом, плямистостями або гниллю, звичайної температури домашньої компостної купи може бути недостатньо для знищення збудників. У результаті інфекція переживе зиму і разом із готовим компостом знову потрапить на грядки.
Ще одна небажана категорія — бур’яни, які вже сформували насіння, а також багаторічні рослини з живучими кореневищами. Насіння пирію, осоту та інших агресивних бур’янів може зберігати схожість, якщо компост не прогрівається достатньо сильно. Навесні разом із добривом такі рослини повернуться на ділянку.
До компосту не повинні потрапляти пластик, скло, метал, синтетичні тканини та деревина, просочена хімічними речовинами. Ці матеріали не розкладаються природним шляхом і можуть забруднювати органічну масу. Великі товсті гілки краще попередньо подрібнювати, адже цілими вони перегнивають дуже повільно.
Щоб компост дозрівав рівномірно, восени важливо стежити за вологістю. Купа не повинна пересихати, але й перетворювати її на мокру щільну масу не можна. У суху погоду органіку злегка зволожують, а під час тривалих дощів забезпечують відведення зайвої води.
Не менш важливий доступ кисню. Компост періодично ворушать або перекладають, щоб усередину надходило повітря. Восени процеси розкладання сповільнюються, однак не зупиняються повністю. Готовий компост має темний колір, розсипчасту структуру та характерний земляний запах без різкої гнилі.
https://24tv.ua/house24/komposna-yama-shho-ni-yakomu-razi-ne-mozhna-kidati-peregniy_n3145709
