Сурикати вміють самостійно орієнтуватися на місцевості, хоча більшу частину життя пересуваються разом зі своєю групою. Коли науковці перенесли окремих тварин на відстань до півтора кілометра від родичів, більшість із них змогли самостійно дістатися знайомих місць. Результати дослідження опублікували у журналі Journal of Experimental Biology.
Як сурикати знаходять дорогу додому?
Сурикати (Suricata suricatta) живуть групами, разом шукають їжу, пересуваються своєю територією і повертаються до нір для ночівлі. Через це було незрозуміло, наскільки добре окремі тварини знають свою територію та чи можуть орієнтуватися на ній без допомоги інших членів групи.
Щоб перевірити це, науковці відловили 20 диких сурикатів із п’яти різних груп, які мешкали в пустелі Калахарі в Південній Африці. Тварин перенесли далеко від членів групи, але в межах знайомої території, де їхня група бувала раніше. На них надягли нашийники з GPS-трекерами та випустили на волю. Їхню поведінку спостерігали за допомогою відеокамер. Якщо сурикат протягом трьох годин не знаходив родичів або довго не залишав місця випуску, його просто повертали до групи.
Із 20 сурикатів 18 залишили місце випуску і змогли дістатися знайомої ділянки території, а 13 самостійно знайшли родичів. Науковці виокремили три етапи пошуку шляху додому. Спочатку сурикати досліджували місцевість поблизу точки випуску, щоб визначити напрямок руху. Потім вони прямували до якогось знайомого орієнтира. На останньому етапі шукали родичів, які за цей час могли переміститися. Із 16 тварин, що спочатку повернулися до одного зі знайомих місць, 14 насамперед дісталися нори, де ночували, а двоє повернулися до місця відлову. Аналіз їхніх маршрутів показав, що сурикати рухалися до цих точок цілеспрямовано, а не знаходили їх випадково.
Дослідники помітили, що під час повернення сурикати переважно покладалися на зорову інформацію: ставали на задні лапи, видивлялися місцевість і загалом витрачали приблизно вдесятеро більше часу на пошук зорових орієнтирів, ніж на дослідження запахів. Однак після наближення до знайомого місця вони починали частіше принюхуватися, імовірно намагаючись знайти сліди своєї групи.
Як проживання в групі впливає на тварин
Біологи з’ясували, що хатні горобці мають краще здоров’я та самопочуття, коли живуть у групах із різноманітними типами особистості, ніж коли їхня група більш однорідна.
Спостереження за членами групи підштовхнуло макак до уникнення забруднених поверхонь під час епідемії.
Самиці кашалотів скооперувалися, щоб допомогти новонародженому дитинчаті зробити перший вдих.
Формування груп може допомогти тваринам полювати. Приміром, бразильські біологи описали таку поведінку електричних вугрів.
Водночас аналіз 17 різних видів хижаків показав, що види, які полюють поодинці, добувають більше здобичі в перерахунку на одну особину, ніж соціальні хижаки.
Джерело: nauka.ua

2928