Науковці розробили незвичайний датчик, який може вимірювати артеріальний тиск без традиційної манжети. Пристрій використовує короткі імпульси лазерного світла, щоб викликати ультразвукові хвилі в артерії, а потім аналізує їх, щоб визначити її діаметр під час кожного удару серця.

Розробку очолили Амір Розенталь і Даніель Ланге з Техніонського технологічного інституту в Хайфі за участю аспіранта Гіла Гельберта. Водночас дослідження поки що є доказом працездатності концепції, а не підтвердженням готовності пристрою до використання в медицині.
Як світло перетворюється на звук
Звичайне вимірювання тиску передбачає стискання руки надувною манжетою. Такий метод дає показник лише в конкретний момент і не забезпечує безперервного спостереження. Носимі пристрої часто оцінюють тиск за непрямими сигналами, які можуть змінюватися через рух датчика та потребувати регулярного калібрування.
Команда вирішила вимірювати безпосередньо зміну діаметра артерії, адже під час кожного серцевого скорочення судина трохи розширюється, і величина цього розширення пов’язана з тиском крові. Сенсор спрямовує на шкіру імпульси ближнього інфрачервоного світла зі швидкістю 100 разів на секунду. Кров поглинає це випромінювання сильніше, ніж навколишні тканини. Через незначне нагрівання артерія розширюється та генерує ультразвукову хвилю.
Датчик реєструє звук від ближньої та дальньої стінок судини. За різницею між цими сигналами система визначає внутрішній діаметр артерії, а спеціальна математична модель перетворює дані на показники тиску. Особливість розробки — надзвичайно компактний оптичний детектор: канал для світла шириною приблизно одну тисячну міліметра, витравлений у кремнієвому чипі та вкритий м’яким силіконом. Коли ультразвукова хвиля досягає детектора, вона змінює проходження світла в каналі, а електроніка зчитує ці зміни.
Завдяки малим розмірам детектор сприймає звук із різних напрямків, тому його не потрібно ідеально вирівнювати над артерією. Це важлива перевага для носимого пристрою, адже променева артерія на зап’ястті має лише близько 2 мм у діаметрі та розташована приблизно на глибині 4 мм.
Результати перших випробувань
Спочатку сенсор перевірили на штучних артеріях, що імітували судини зап’ястя. Навіть при зміщенні пристрою на 10 мм від центру або повороті на 30 градусів похибка вимірювання діаметра залишалася дуже малою. Далі технологію випробували на двох добровольцях: 29-річному чоловікові з дещо підвищеним тиском і 42-річній жінці з дещо зниженим. Протягом трьох місяців вони пройшли 120 вимірювань тривалістю по 10 секунд, частину в спокої та частину під час напруження м’язів тулуба.
Результати порівнювали з клінічно схваленим приладом, який вимірює тиск манжетою на пальці. У середньому різниця становила 2,6 мм рт. ст. для діастолічного тиску та 4,7 мм рт. ст. для систолічного. Один із тестів тривав понад 30 хвилин, і пристрій безперервно відстежував тиск чоловіка навіть через кілька днів після калібрування.
Попри обнадійливі результати, дослідження має суттєві обмеження. У ньому взяли участь лише двоє людей, тоді як для повноцінної перевірки, за оцінкою авторів, знадобиться понад 85 учасників. Усі тести проводили сидячи, роботу сенсора під час ходьби чи фізичних навантажень ще не перевіряли. Лазери та частина електроніки поки що залишаються лабораторним обладнанням, і дослідники вважають, що їх можна буде замінити компактними лазерними діодами.
Команда припускає, що в майбутньому технологію можна буде використовувати у смартгодинниках або медичних пластирах. Повне дослідження опубліковано в журналі Nature Communications. До появи таких пристроїв на ринку ще потрібні масштабні клінічні випробування.
Джерело: portaltele.com.ua

2906