Тяжкі захворювання серцево-судинної системи, наслідки інсульту, онкологічні патології, ниркова недостатність і ускладнення цукрового діабету можуть стати підставою для встановлення II групи інвалідності в Україні. Проте сам факт хвороби не означає, що людина автоматично отримає цей статус. У 2026 році експертні команди насамперед оцінюють, наскільки стійкі порушення здоров’я обмежують повсякденне функціонування.

II групу інвалідності в Україні встановлюють людям зі стійкими порушеннями функцій організму та вираженими обмеженнями життєдіяльності. Мова йде про ситуації, коли хвороба або травма суттєво впливають на здатність самостійно пересуватися, працювати, навчатися, спілкуватися та виконувати повсякденні завдання.
Порядок визначення інвалідності у 2026 році регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи” з урахуванням подальших змін.
Які захворювання можуть бути підставою для II групи інвалідності
В Україні немає закритого переліку діагнозів, за яких людині автоматично призначають II групу інвалідності. Водночас підставою для такого рішення можуть стати тяжкі патології різних систем організму.
Зокрема, це можуть бути захворювання серцево-судинної системи, хвороби органів дихання, неврологічні захворювання, психічні та поведінкові розлади, ендокринні захворювання і захворювання нирок. Підставою для оцінювання можуть бути також злоякісні новоутворення, онкогематологічні захворювання, тяжкі патології органів травлення, системні захворювання сполучної тканини та хвороби опорно-рухового апарату.
Чи можуть встановити II групу після травми або ампутації
До можливих підстав належать наслідки складних травм, ампутація кінцівок, значні порушення зору та слуху, а також вроджені вади й анатомічні дефекти.
Однак сама втрата кінцівки або органа не означає автоматичного встановлення конкретної групи. Експертна команда має з’ясувати, які саме функції організму порушені, наскільки людина втратила можливість самостійно пересуватися та обслуговувати себе і чи потребує вона сторонньої допомоги.
Що враховують під час встановлення II групи інвалідності
Головним критерієм є не назва захворювання, а ступінь порушення повсякденного функціонування людини. Під час оцінювання враховують, чи може вона самостійно виконувати основні побутові дії, пересуватися, працювати, навчатися, спілкуватися та контролювати власну поведінку.
Важливими є також стійкість порушень функцій організму, результати лабораторних та інструментальних обстежень, перебіг захворювання та ефективність лікування, наявність ускладнень, потреба в допоміжних засобах або сторонній підтримці, а також вплив стану здоров’я на можливість виконувати повсякденні завдання.
Отже, навіть тяжкий діагноз не гарантує отримання II групи інвалідності. Рішення ухвалюють індивідуально за результатами оцінювання, з урахуванням медичних документів, об’єктивних показників і реальних обмежень життєдіяльності людини.
Джерело: www.stopcor.org

2905