Чому ми відчуваємо «похмілля» після ночі обстрілів? Пояснює психологиня

Звідки береться нудота і слабкість

Нічні обстріли для організму не закінчуються разом із відбоєм повітряної тривоги. Тіло ще деякий час відновлюється від пережитого: мозок сприймав вибухи як загрозу, організм був мобілізований, а повноцінного відпочинку не було. Тому ранкові нудота, головний біль і слабкість можуть бути наслідком стресу, недосипання та виснаження.

Коли лунають вибухи, мозок реагує як на небезпеку життю: вмикається система стресової реакції, прискорюються серцебиття й дихання, напружується м’язовий тонус, змінюється робота травної системи. Навіть якщо людина просто лежить у ліжку, усередині організм може працювати так, ніби постійно рятується. Стрес здатен викликати нудоту, запаморочення, головний біль, підвищену пітливість, тремтіння й слабкість.

Запольська пояснює, що під час сильного стресу змінюється взаємодія між мозком і травною системою. Може порушуватися моторика шлунка та кишечника, посилюватися дискомфорт, зникати апетит. Якщо до цього додаються ніч без нормального сну, тривога, кава натщесерце та нерегулярне харчування, стає зрозуміло, звідки береться нудота.

Чому це схоже на похмілля і що допоможе відновитися

Похмілля – це не лише нудота, а цілий набір відчуттів: важка голова, слабкість, запаморочення, втома, чутливість до світла і звуків, труднощі з концентрацією. Після ночі обстрілів подібні симптоми можуть мати інші причини:

• недосипання: мозок не встиг відновитися, тому з’являються головний біль і відчуття, ніби ти не до кінця прокинувся;
• тривале напруження: тіло годинами перебуває в готовності до небезпеки, і після цього може бути сильне виснаження;
• зневоднення: коли мало пили, багато пітніли або забули поїсти;
• порушення режиму: кава замість сніданку, нерегулярне харчування, постійне читання новин і відсутність відпочинку.

Усе це може створювати відчуття алкогольної інтоксикації, хоча справжні причини інші. Найскладніше часто буває вже після того, як небезпека минула. Поки триває загроза, людина зосереджена на конкретних діях: стежить за повідомленнями, переходить в укриття, перевіряє, чи всі близькі на зв’язку. Коли ситуація стабілізується, на перший план виходить втома, і можуть з’явитися тремтіння, плаксивість, дратівливість, головний біль або відчуття внутрішньої порожнечі.

Єдиного сценарію реакції немає: хтось відчуває гостру тривогу, хтось порожнечу й заціпеніння, а хтось просто хоче спати й ні з ким не говорити. Не варто вимагати від себе негайно повернутися до звичного стану лише тому, що тривога закінчилася.

Якщо немає ознак травми чи іншого невідкладного стану, можна почати з простих речей: пити воду маленькими ковтками, з’їсти щось легке, якщо не нудить надто сильно, дати собі змогу поспати або хоча б полежати в тиші, не компенсувати втому великою кількістю кави, зробити перерву від новин, якщо це можливо, і не звинувачувати себе за повільність чи дратівливість. Якщо симптоми не минають, посилюються або регулярно повторюються, варто звернутися до лікаря.

Особливо важливо: якщо ви були близько до вибуху і після нього з’явилися нудота, головний біль, запаморочення, порушення слуху чи зору або проблеми з пам’яттю, терміново зверніться до лікаря. За сильного або наростаючого головного болю, повторного блювання, сплутаності свідомості, непритомності, слабкості в кінцівках чи порушення мовлення необхідно негайно викликати швидку допомогу.

Якщо після вибуху в приміщенні працював генератор, горіло паливо або було задимлення, головний біль, нудота й слабкість можуть свідчити про отруєння чадним газом. У такому разі слід негайно вийти на свіже повітря в безпечне місце та викликати допомогу.

Запольська наголошує, що найважче те, що обстріли для багатьох стали частиною повсякденності. Ми навчилися спати між тривогами, працювати після безсонних ночей і відповідати «все нормально», навіть коли сил майже немає. Але звикнути до небезпеки не означає перестати відчувати її вплив: організм продовжує реагувати на загрозу, втому та невизначеність.

Джерело: liza.ua