2882
Переговори України, США та Росії в Абу-Дабі американська сторона називає продуктивними, але швидкого завершення війни не обіцяє. Політтехнолог Михайло Шейтельман сумнівається в реалістичності пропозиції змінити адміністративні межі українських областей, щоб Кремль міг оголосити про виконання своїх територіальних вимог. Він також припускає, що Росія може погодитися на обмежене енергетичне перемир’я.
Переговори в Абу-Дабі
Шейтельман вважає найцікавішою новиною пропозицію змінити межі Донецької, Дніпропетровської та Харківської областей. За його словами, ця ідея обговорювалася і раніше. Торік народна депутатка Анна Скороход, наскільки він пам’ятає, подала законопроєкт, у якому йшлося про можливе включення Краматорська та Слов’янська до Харківської області, а Покровська до Дніпропетровської. Повного номера законопроєкту він не пам’ятає.
Логіка такого плану, за його словами, полягає в тому, щоб припинити бойові дії по нинішній лінії фронту, а межі Донецької області перенести так, аби вона формально опинилася під контролем Росії. Путін тоді міг би заявити, що виконав обіцянку захопити всю область, хоча Україна фактично зберегла б контроль над тими самими містами. Шейтельман пов’язує цю ідею з пропозиціями Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера, але не вірить, що Путін погодиться на настільки очевидний політичний трюк. Україна, нагадує він, жодних російських територіальних захоплень визнавати не збирається.
Водночас він звернув увагу на сигнал із Росії. Геннадій Зюганов у Державній думі закликав росіян молитися за переговорників, які поїхали в Абу-Дабі, зокрема за Володимира Мединського. Для лідера російських комуністів це незвична заява. Шейтельман припускає, що Зюганов відчуває настрої частини населення і що його виступ міг бути погоджений з адміністрацією Путіна. Якщо так, це може свідчити про готовність Кремля до обмежених поступок.
Російське суспільство, на думку Шейтельмана, поки не готове до справедливого миру: воно не демонструє готовності повернути захоплені території та визнати відповідальність за агресію. Люди можуть бути виснажені війною, але це не означає бажання миру на українських умовах. Він не виключає, що другий день переговорів принесе результат, наприклад домовленість про енергетичне перемир’я, хоча підстав стверджувати, що рішення вже ухвалене, у нього немає.
Удари по НПЗ і ультиматуми Росії
Шейтельман звернув увагу, що перед попередніми раундами переговорів росіяни часто завдавали масованого удару по Україні вночі напередодні зустрічі. Це був спосіб тиску на українську делегацію. Цього разу, наскільки він бачив, такої атаки не було, хоча переговори тривають два дні і удар міг бути відкладений.
Раніше, за його словами, Путін розраховував, що Дональд Трамп зупинить українські атаки по російських НПЗ, і на певний час це вдалося. Попередні удари зазвичай виводили з ладу лише окремі частини підприємств. Останні атаки, за повідомленнями, які він бачив, виглядають інакше: на відео помітні численні осередки займання в різних частинах заводів. За цими повідомленнями, з останніх п’яти НПЗ чотири, окрім одного випадку в Уфі, спалені майже повністю.
Українське військове командування, за його словами, не розкривало деталей тактики, тому він спирається на російські повідомлення. За їхньою версією, Україна могла отримати спосіб супутникового зв’язку з далекобійними безпілотниками, який дозволяє коригувати їхні дії під час польоту над Росією. Шейтельман не знає, про які пристрої йдеться, і не може підтвердити ці повідомлення. Якщо це правда, дрони можуть змінювати завдання в польоті, а після ураження одного об’єкта решту апаратів можна перенаправити на інші цілі.
Щодо нових вимог Кремля, Шейтельман вважає, що Сергій Лавров фактично повертається до документів 2021 року. Тоді Москва вимагала переглянути військову присутність НАТО в державах, які приєдналися після 1997 року, зокрема в Польщі, Угорщині, Латвії, Литві та Естонії. Тепер, за його оцінкою, Росія додає вимоги щодо Швеції та Фінляндії, які вступили до НАТО після початку повномасштабного вторгнення. На його думку, Кремль постійно розширює перелік претензій, виходячи далеко за межі російсько-української війни.
Шейтельман нагадує, що після зустрічі в Анкориджі Трамп обурювався поведінкою Путіна, запровадив санкції проти “Лукойлу” та “Роснєфті” і скасував саміт у Будапешті. Проте згодом він знову повернувся до переговорів. Шейтельман не бачить підстав вважати, що розмови про європейську безпеку означають справжню готовність Росії припинити агресію, хоча не виключає окремих домовленостей, гуманітарних або пов’язаних з енергетикою.
Джерело: 24tv.ua