2860
Дженсен Хуанг ризикнув усім заради технології, у яку мало хто вірив. Його історія показує, як ставка на непопулярну ідею та готовність визнати власні помилки привели Nvidia на вершину епохи ШІ.
Як Хуанг урятував Nvidia за крок до банкрутства?
У середині 1990-х Nvidia могла зникнути. Компанія розробляла графічну технологію для Sega, але зробила ставку на архітектуру, яка програвала новому стандарту. Продовжувати роботу означало витратити останні ресурси на хибний продукт.
Хуанг пішов до керівника Sega Сьоїтіро Ірімадзірі з проханням, яке звучало майже неможливо: звільнити Nvidia від контрактних зобов’язань, але залишити фінансування. Японський партнер погодився. Приблизно 5 мільйонів доларів дали команді час змінити напрямок і створити RIVA 128.
За перші чотири місяці продали мільйон цих чіпів. Nvidia вижила – завдяки технічному ривку та готовності її керівника прямо визнати власну помилку.
Чому він зробив ставку на технологію, для якої ще не було великого ринку?
Наступного разу Хуанг ризикував уже майбутнім успішного бізнесу. У 2006 році Nvidia представила CUDA – платформу, яка дозволяла використовувати графічні процесори для обчислень далеко за межами ігор. Ті самі чіпи могли допомагати досліджувати молекули, обробляти медичні знімки та навчати нейромережі.
Однак масового попиту ще не існувало. Потрібно було роками розвивати інструменти, залучати програмістів і підтримувати дослідників. Хуанг продовжував вкладатися в цю екосистему, поки можливості технології демонстрували переважно науковці. Його ставка була простою й ризикованою: спочатку створити можливість, а потім дочекатися задач, для яких вона стане незамінною.
Перелом стався задовго до ChatGPT. У 2012 році нейромережа AlexNet, навчена на двох графічних процесорах Nvidia, продемонструвала прорив у розпізнаванні зображень. Коли світ захопився генеративним ШІ, Nvidia вже мала чіпи, програмну платформу та розробників, які вміли з ними працювати. Конкуренти пропонували альтернативи, але відтворити всю екосистему було значно складніше, ніж випустити окремий процесор.
Від своєї команди Хуанг вимагає тієї самої витримки. У 2024 році він розповідав про 60 безпосередніх підлеглих і відмову від регулярних зустрічей «один на один». Того ж року у Стенфорді він побажав студентам «щедрих доз болю та страждань». Для нього здатність підвестися після провалу – така сама бізнес-перевага, як інженерний талант.
Колишній мийник посуду опинився серед переможців технологічної гонки, бо витримав роки невизначеності і продовжував будувати те, потребу в чому великий ринок усвідомив набагато пізніше.
Джерело: 24tv.ua
